КА́НҐЕР Артур Мартинович (05(17). 04. 1875, м. Валк Ліфлянд. губ., нині Валка, Латвія і Валга, Естонія — 09. 08. 1960, Берлін) — провізор. Магістр фармації (1902), професор (1921). Закін. Юрʼєв. університет (нині м. Тарту, Естонія, 1898), де від­тоді й працював у Фармакол. ін­ституті. Від 1902 — у Новорос. університеті в Одесі: від 1911 — приват-доцент кафедри фармації з фармако­гнозією; водночас 1916–20 — зав. однойм. каф. Одес. вищих жін. курсів, на базі якої організував і очолював 1921–23 Хім.-фармацевт. ін­ститут, був проф., завідувач кафедри фармацевт. і судової хімії цього Ін­ституту. Від 1923 — у Ризі, де заснував і до 1939 очолював Латв. наук. ін­ститут судової екс­пертизи; одночасно від 1927 — приват-доцент факультету нар. господарства і права Латв. університету, а також професор кафедри кримінал. техніки Нім. ін­ституту. Від 1946 читав лекції з криміналістики, був дир. Ін­ституту криміналістики при Берлін. університеті. Від 1955 — на пенсії. Наукові дослідже­н­ня з фармації і судової медицини.