Канґер Артур Мартинович
КА́НҐЕР Артур Мартинович (05(17). 04. 1875, м. Валк Ліфлянд. губ., нині Валка, Латвія і Валга, Естонія — 09. 08. 1960, Берлін) — провізор. Магістр фармації (1902), професор (1921). Закін. Юр’єв. університет (нині м. Тарту, Естонія, 1898), де відтоді й працював у Фармакол. інституті. Від 1902 — у Новорос. університеті в Одесі: від 1911 — приват-доцент кафедри фармації з фармакогнозією; водночас 1916–20 — зав. однойм. каф. Одес. вищих жін. курсів, на базі якої організував і очолював 1921–23 Хім.-фармацевт. інститут, був проф., завідувач кафедри фармацевт. і судової хімії цього Інституту. Від 1923 — у Ризі, де заснував і до 1939 очолював Латв. наук. інститут судової експертизи; одночасно від 1927 — приват-доцент факультету нар. господарства і права Латв. університету, а також професор кафедри кримінал. техніки Нім. інституту. Від 1946 читав лекції з криміналістики, був дир. Інституту криміналістики при Берлін. університеті. Від 1955 — на пенсії. Наукові дослідження з фармації і судової медицини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Материалы к фармакологии брусники (Vaccinium vitis idaea L.). Юрьев, 1902; Введение к изучению количественного анализа. О., 1918; Исследование лекарственных веществ: Пособ. О., 1918; Das chemisch-pharmaceutisches Institut in Odessa // Pharmacia. 1926. № 1, 2; Современные задачи высшего фармацевтического образования // Хим.-фармацевт. вест. 1926. № 3–4; Постановка высшего фармацевтического образования в Латвии // Там само. 1927. № 3–5.
- Державний архів
- Истор. арх. Эстонии. Ф. 402, оп. 1, д. 11 396; Держ. арх. Одес. обл. Ф. 334, оп. 3, спр. 7568, 7657, 7658.
Рекомендована література
- Васильев К. К. Фармацевт и судебный химик профессор Артур Мартынович Кангер (1875–1960) // Історія укр. науки на межі тисячоліть. К., 2005. Вип. 20.
Завантажити статтю
Людина 
