Канівська локальна група поселень Західного трипілля

КА́НІВСЬКА ЛОКА́ЛЬНА ГРУ́ПА ПОСЕ́ЛЕНЬ «ЗА́ХІДНОГО ТРИПІ́ЛЛЯ» Розташ. у лісостеп. зоні правобережжя Серед. Подніпров’я (у Нижньому Пороссі). Відомо до 90 пунктів. Пл. більшості поселень становить 15–30 га. Будинки розміщено концентрич. колами або еліпсами. Поряд із наземними виявлено заглиблені будівлі різного призначення. Керам. вироби представлені трьома групами: розписні, кухонні, сіро-лощені. Розпис. посуд із тонкоструктур. озалізненої маси без штуч. спіснювачів складає до 90 %. Переважає сфероконічна форма. Пластика технологічно відповідає групі розпис. посуду, в формах та декорі збережено традиції Трипілля В ІІ. Для кераміки характерні відродження архаїч. схем і створення на їхній базі нових орнаментал. сюжетів («канів. совиний лик», статуетка із виліпленими окремо ногами, з’єднаними перемичкою). У традиц. землероб.-скотар. госп-ві простежується досить значна роль свинарства, мисливства та збиральництва. У кременеобробці наявні власні традиції, що базувалися переважно на місц. сировині. Витоки К. л. г. п. «З. Т.» сягають дністров. пам’яток поч. етапу В ІІ. Виокремлені типи пам’яток змінювали один одного у часі: Валява (кін. В ІІ), Переможенці (рубіж В ІІ/С І), Новоселиця І (1-а пол. С І); спробу змішання «канів.» і «томашів.» насел. відображають типи Вільшана І (1-а пол. С І), Пекарі ІІ (2-а пол. етапу С І), Грищинці І (рубіж етапів С І/С ІІ). К. л. г. п. «З. Т.» створили вихідці з Подністров’я, які зайняли вільні тер. Нижнього Поросся, утворили окрему локал. групу й швидко розвивалися, однак згодом зазнали впливу з боку сусід. володимирів.-томашів. угруповання. Відтиснуте у Подніпров’я, насел. цієї групи деякий час відігравало впливову роль у регіоні, але криза, зумовлена, ймовірно, ізоляцією, спричинила переселення у Київ. Подніпров’я і на Лівобережжя, втрату самобут. етніч. рис та розпорошення у лукашів. групі Трипілля. Матеріали К. л. г. п. «З. Т.» зберігаються у фондах Інституту археології НАНУ, Нац. музею історії України, Київ. університету, Черкас. краєзнав. музею та археол. інспекції, Канів. природн. й істор. музеїв, Корсунь-Шевченків. історико-культур. заповідника.

Літ.: Овчинников Е. В. Трипільська культура на Канівщині // Трипіл. цивілізація у спадщині України. 2003; Його ж. Расписная керамика каневской группы «Западного Триполья» (по материалам поселения хут. Незаможник) // Археологія і давня історія України. Вип. 3. 2010 (обидві — Київ).

Е. В. Овчинников

Рекомендована література

1. Овчинников Е. В. Трипільська культура на Канівщині // Трипіл. цивілізація у спадщині України. 2003;
   Google ScholarInternet
2. Його ж. Расписная керамика каневской группы «Западного Триполья» (по материалам поселения хут. Незаможник) // Археологія і давня історія України. Вип. 3. 2010 (обидві – Київ).
   Google ScholarInternet

завантажити статтю