Канівська локальна група поселень Західного трипілля

КА́НІВСЬКА ЛОКА́ЛЬНА ГРУ́ПА ПОСЕ́ЛЕНЬ «ЗА́ХІДНОГО ТРИПІ́­Л­ЛЯ» Роз­таш. у лісо­степ. зоні прав­обереж­жя Серед. Подні­провʼя (у Нижньому Порос­сі). Ві­домо до 90 пунктів. Пл. більшості поселень становить 15–30 га. Будинки роз­міщено концентрич. колами або еліпсами. Поряд із наземними виявлено за­глиблені будівлі різного при­значе­н­ня. Керам. вироби пред­ставлені трьома групами: роз­писні, кухон­ні, сіро-лощені. Роз­пис. посуд із тонко­структур. озалізненої маси без штуч. спіснювачів складає до 90 %. Пере­важає сфероконічна форма. Пластика технологічно від­повід­ає групі роз­пис. посуду, в формах та декорі збережено традиції Трипі­л­ля В ІІ. Для кераміки характерні від­родже­н­ня архаїч. схем і створе­н­ня на їхній базі нових орнаментал. сюжетів («канів. совиний лик», статуетка із виліпленими окремо ногами, зʼ­єд­наними пере­мичкою). У традиц. землероб.-скотар. госп-ві простежується досить значна роль свинарства, мисливства та збиральництва. У кременеобробці наявні власні традиції, що базувалися пере­важно на місц. сировині. Витоки К. л. г. п. «З. Т.» сягають дністров. памʼяток поч. етапу В ІІ. Ви­окремлені типи памʼяток змінювали один одного у часі: Валява (кін. В ІІ), Пере­моженці (рубіж В ІІ/С І), Новоселиця І (1-а пол. С І); спробу зміша­н­ня «канів.» і «томашів.» насел. від­ображають типи Вільшана І (1-а пол. С І), Пекарі ІІ (2-а пол. етапу С І), Грищинці І (рубіж етапів С І/С ІІ). К. л. г. п. «З. Т.» створили вихідці з Подністровʼя, які зайняли вільні тер. Нижнього Порос­ся, утворили окрему локал. групу й швидко роз­вивалися, однак згодом за­знали впливу з боку сусід. володимирів.-томашів. угрупова­н­ня. Від­тиснуте у Подні­провʼя, насел. цієї групи деякий час ві­ді­гравало впливову роль у регіоні, але криза, зумовлена, ймовірно, ізоляцією, спричинила пере­селе­н­ня у Київ. Подні­провʼя і на Лів­обереж­жя, втрату самобут. етніч. рис та роз­пороше­н­ня у лукашів. групі Трипі­л­ля. Матеріали К. л. г. п. «З. Т.» зберігаються у фондах Ін­ституту археології НАНУ, Нац. музею історії України, Київ. університету, Черкас. крає­знав. музею та археол. інспекції, Канів. природн. й істор. музеїв, Корсунь-Шевченків. історико-культур. заповід­ника.

Завантажити статтю