Каніщев Василь Георгійович

КАНІ́ЩЕВ Василь Георгі­йович (20. 01. 1911, м. Катеринослав, нині Дні­пропетровськ — 23. 11. 1987, там само) — фахівець у галузі промислового будівництва. Член СА СРСР (1938; 1968–70 — голова Дні­проп. обл. організації). Професор (1966). Ленін. премія (1959). Державні нагороди СРСР. Закін. Дні­проп. інж.-буд. ін­ститут (1932), де 1965–67 обі­ймав посаду професор кафедри архітектури. 1932–34 працював на буд-ві Кемеров. коксохім. заводу (РФ). 1934–41 та 1944–82 — в ін­ституті «Придні­пров. промбуд­проект» (Дні­пропетровськ): 1951–64 — гол. інж., 1964–82 — директор; 1941–44 — гол. інж. проектів і кер. бригади проектувальників ін­ституту «Челябін. промбуд­проект» (РФ). Під керівництвом і за без­посеред. участі К. створ. проекти стану «600» на Комунар. металург. заводі (нині м. Алчевськ Луган. обл.), товстолист. стану «3600» на металург. заводі «Азов­сталь» та цеху холод. прокатува­н­ня на металург. заводі ім. Іл­ліча в м. Жданов (нині Маріуполь Донец. обл.), трубо­прокат. цехів на заводах ім. К. Лібкнехта та ім. Леніна в Дні­пропетровську, на Пд.-труб. металург. заводі в м. Нікополь Дні­проп. обл., домен. печей на Криворіз. (зокрема й найбільшої в світі ДП-9 обʼємом 5 тис. м³) і Новолипец. (РФ) металург. комбінатах, 6-ти гірн.-збагачув. комбінатів з пере­робле­н­ня та збагаче­н­ня заліз. руд Кривбасу, Дні­проп. шин­ного заводу, низки домобуд. комбінатів в Україні, генпланів 19-ти пром. вузлів у Дні­проп., Запоріз. і Кіровогр. обл., а також коксохім. заводів у Болгарії, Угорщині, Польщі, домен. печей в Югославії, Індії, Алжирі, заводу важкого машинобудува­н­ня в Китаї. Осн. напрям наук. діяльності — удосконале­н­ня обʼємно-планув. і кон­структор. рішень споруд чорної металургії та під­приємств зі збагаче­н­ня заліз. руд. Автор низки статей, зокрема «Эф­фективные архитектурно-строительные решения блокз­дания обогатительной фабрики Криворожского Северного ГОКа» // «Экол. про­блемы арх-ры: Тез. докл. 3-й на­учно-практ. конф.», Дн., 1981.

Завантажити статтю