Каніщев Василь Георгійович

КАНІ́ЩЕВ Василь Георгійович (20. 01. 1911, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ — 23. 11. 1987, там само) — фахівець у галузі промислового будівництва. Член СА СРСР (1938; 1968–70 — голова Дніпроп. обл. організації). Професор (1966). Ленін. премія (1959). Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. інж.-буд. інститут (1932), де 1965–67 обіймав посаду професор кафедри архітектури. 1932–34 працював на буд-ві Кемеров. коксохім. заводу (РФ). 1934–41 та 1944–82 — в інституті «Придніпров. промбудпроект» (Дніпропетровськ): 1951–64 — гол. інж., 1964–82 — директор; 1941–44 — гол. інж. проектів і кер. бригади проектувальників інституту «Челябін. промбудпроект» (РФ). Під керівництвом і за безпосеред. участі К. створ. проекти стану «600» на Комунар. металург. заводі (нині м. Алчевськ Луган. обл.), товстолист. стану «3600» на металург. заводі «Азовсталь» та цеху холод. прокатування на металург. заводі ім. Ілліча в м. Жданов (нині Маріуполь Донец. обл.), трубопрокат. цехів на заводах ім. К. Лібкнехта та ім. Леніна в Дніпропетровську, на Пд.-труб. металург. заводі в м. Нікополь Дніпроп. обл., домен. печей на Криворіз. (зокрема й найбільшої в світі ДП-9 об’ємом 5 тис. м³) і Новолипец. (РФ) металург. комбінатах, 6-ти гірн.-збагачув. комбінатів з перероблення та збагачення заліз. руд Кривбасу, Дніпроп. шинного заводу, низки домобуд. комбінатів в Україні, генпланів 19-ти пром. вузлів у Дніпроп., Запоріз. і Кіровогр. обл., а також коксохім. заводів у Болгарії, Угорщині, Польщі, домен. печей в Югославії, Індії, Алжирі, заводу важкого машинобудування в Китаї. Осн. напрям наук. діяльності — удосконалення об’ємно-планув. і конструктор. рішень споруд чорної металургії та підприємств зі збагачення заліз. руд. Автор низки статей, зокрема «Эффективные архитектурно-строительные решения блокздания обогатительной фабрики Криворожского Северного ГОКа» // «Экол. проблемы арх-ры: Тез. докл. 3-й научно-практ. конф.», Дн., 1981.

В. С. Комен, В. В. Мартюхін