Каннегісер Іоаким Самуїлович
КАННЕГІ́СЕР Іоаким Самуїлович (1860 – 1930, Варшава) – організатор виробництва. Брат Миколи, батько Леоніда Каннегісерів. Закін. матем. факультет Університету св. Володимира у Києві та С.-Петербур. інститут інж. шляхів сполучення. Очолював низку підприємств, зокрема 1899–1907 – директор заводу «Наваль» (Миколаїв); водночас 1904–05 редагував «Записки Николаевского отделения Русского технического общества»; від 1907 – голова правління Микол. заводів. Брав участь у розробленні першого в світі підвод. мінного загороджувача «Краб». Згодом – директор правління АТ «Металізатор» (С.-Петербург); від 1917 – співроб. президії Центр. нар.-пром. комітету. 30 серпня 1918, після вбивства його сином голови Петрогр. ВЧК М. Урицького, разом із родиною заарешт., 24 грудня того ж року звільнений. Працював у Раднаргоспі. Написав «Практическое руководство по административно-хозяйственной организации производственных предприятий, в частности металлообрабатывающих» (т. 1–3, Петроград, 1923–24). У 1924 емігрував до Польщі.
Літ.: Ковалева О. Ф., Чистов В. П. Очерки истории культуры Южного Прибужья (от истоков до начала ХХ века). Кн. 2. Н., 2000; Шенталинский В. А. Преступление без наказания. Москва, 2007.
Л. Г. Рева
Рекомендована література
- Ковалева О. Ф., Чистов В. П. Очерки истории культуры Южного Прибужья (от истоков до начала ХХ века). Кн. 2. Н., 2000;
- Шенталинский В. А. Преступление без наказания. Москва, 2007.
Людина 
