Каноат Мумін
КАНОА́Т Мумін (Қаноат Мӯъмин; 20. 05. 1932, кишлак Курговад, Таджикистан) — таджицький поет і перекладач. Член-кореспондент АН Таджикистану. Нар. поет Тадж. РСР (1991). Держ. премії СРСР (1977) і Тадж. РСР ім. Рудакі (1980). Закін. Тадж. університет (Душанбе, 1956). Від 1968 — заступник голови, 1976–91 — 1-й секр. СП Тадж. РСР; 1977–95 — голова Тадж. комітету миру; 1997–2002 — лідер Руху нац. злагоди; заступник голови Комітету держ. премії Таджикистану ім. Рудакі. Автор зб. віршів і поем «Шарора» («Іскри», 1960), «Достони оташ» («Поема вогню», 1967), «Суруˉши Сталинград» («Голоси Сталінграда», 1973), «Модари руˉй» («Обличчя матері»), «Падар» («Батько»; обидва — 1975), «Гаҳвораи Сино» («Колискова Авіценни», 1978) та ін. Основна тематика поезії К. — героїко-патріотична. Переклав тадж. мовою окремі твори В. Шекспіра, А. Міцкевича, Ф. Шіллера, Г. Гайне, В. Маяковського, М. Тихонова. У перекладі К. опубл. поема «Катерина», балади «Тополя», «Сова», вірш «Гоголю» Т. Шевченка у зб. «Васият» («Заповіт», Сталінабад, 1961) і «Дур аз дарьё» («Перлина ріки», Душанбе, 1964); присвятив Кобзареві поему «Мавҷҳои Днепр» («Дніпрові хвилі», 1964; укр. перекл. — у зб. «Сузір’я», вип. 1, К., 1967). Переклав також окремі твори М. Рильського, І. Драча, В. Коротича та ін. укр. поетів. Враження від поїздок Україною відтворив у циклі віршів «Корвони нур» («Караван світла») зі зб. «Ситораҳои замин» («Земні зорі», 1963). Низку віршів К. українською мовою переклали А. Малишко, Л. Забашта, М. Сингаївський, Б. Степанюк, Р. Братунь, Л. Талалай, П. Скунць, В. Коломієць, А. Таран, М. Гірник, Н. Тихий, В. Ткаченко, С. Литвин.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Поезії. 1982; Любове моя, Україно! Хвиля братерства // Сузір’я. Вип. 20. 1984; [Вірші] // Там само. Вип. 26. 1988 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Шодикулов Х. Традиції і новаторство в «Катерині» Т. Шевченка та «Дніпрових хвилях» М. Каноата // Зб. пр. 19-ї наук. Шевченків. конф. 1972;
- Шокало О. А. Мумін Каноат — автор таджицької Шевченкіани // Т. Шевченко в інтернац. літ. зв’язках. 1981 (обидві — Київ).