Каноат Мумін

КАНОА́Т Мумін (Қаноат Мӯъмин; 20. 05. 1932, кишлак Курговад, Таджики­стан) — таджицький поет і пере­кладач. Член-кореспондент АН Таджики­стану. Нар. поет Тадж. РСР (1991). Держ. премії СРСР (1977) і Тадж. РСР ім. Рудакі (1980). Закін. Тадж. університет (Душанбе, 1956). Від 1968 — за­ступник голови, 1976–91 — 1-й секр. СП Тадж. РСР; 1977–95 — голова Тадж. комітету миру; 1997–2002 — лідер Руху нац. злагоди; за­ступник голови Комітету держ. премії Таджики­стану ім. Рудакі. Автор зб. віршів і поем «Шарора» («Іскри», 1960), «Достони оташ» («Поема вогню», 1967), «Суруˉши Сталин­град» («Голоси Сталін­града», 1973), «Модари руˉй» («Облич­чя матері»), «Падар» («Батько»; обидва — 1975), «Гаҳвораи Сино» («Колискова Авіцен­ни», 1978) та ін. Основна тематика поезії К. — героїко-патріотична. Пере­клав тадж. мовою окремі твори В. Шек­спіра, А. Міцкевича, Ф. Шіл­лера, Г. Гайне, В. Маяковського, М. Тихонова. У пере­кладі К. опубл. поема «Катерина», балади «Тополя», «Сова», вірш «Гоголю» Т. Шевченка у зб. «Васият» («Заповіт», Сталінабад, 1961) і «Дур аз дарьё» («Перлина ріки», Душанбе, 1964); присвятив Кобзареві поему «Мавҷҳои Днепр» («Дні­прові хвилі», 1964; укр. перекл. — у зб. «Сузірʼя», вип. 1, К., 1967). Пере­клав також окремі твори М. Рильського, І. Драча, В. Коротича та ін. укр. поетів. Враже­н­ня від по­їздок Україною від­творив у циклі віршів «Корвони нур» («Караван світла») зі зб. «Ситораҳои замин» («Земні зорі», 1963). Низку віршів К. українською мовою пере­клали А. Малишко, Л. Забашта, М. Сингаївський, Б. Степанюк, Р. Братунь, Л. Талалай, П. Скунць, В. Коломієць, А. Таран, М. Гірник, Н. Тихий, В. Ткаченко, С. Литвин.

Завантажити статтю