Канцедайло Анатолій Іванович
КАНЦЕДА́ЙЛО Анатолій Іванович (08. 03. 1949, с. Явір Балаклійського р-ну Харківської обл.) — режисер, актор. Заслужений діяч мистецтв України (2005). Міжнародна театральна премія ім. В. Блавацького НСТДУ (2000). Закінчив Харківський інститут мистецтв (акторський факультет, 1972, курс Л. Сердюка; режисерський факультет, 1983, курс Я. Рєзникова). Від 1972 працював актором у театрах Івано-Франківська, Рівного, Бреста (Білорусь). 1983–86 — режисер, 1986–91 — головний режисер Херсонського імені М. Куліша, 1992–98 — головний режисер і художній керівник Івано-Франківського імені І. Франка, від 1998 — головний режисер Дніпропетровського імені Т. Шевченка українських музико-драматичних театрів. К. — режисер-концептуаліст. У виставах використовує національні традиції, обряди і пісні, ужиткові речі; розкриває несподівані, тонкі психологічні деталі у канонічному тексті; прагне зберегти жанрові та стильові ознаки, фабульні колізії та характери першооснови, зосереджуючи увагу на пошуку сучасних мотивів вчинків героїв.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Райдуга» В. Кисельова за В. Василевською (1984), «Останні» М. Горького (1987), «Закон» В. Винниченка (1990), «Наймичка» (1993), «Хазяїн» (1998), «Чумаки» (2004) І. Карпенка-Карого, «Камінний господар» Лесі Українки (1993), «Заплакані вікна» С. Пушика за В. Стефаником (1996), «Сватання на Гончарівці» (1997), «Шельменко-денщик» (2001) Г. Квітки-Основ’яненка, «Автобус» С. Стратієва (1999), «Украдене щастя» І. Франка (2000), «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта (2002), «Зілля» за О. Кобилянською (2006), «Ромео і Жасмин» О. Гавроша (2010), «Історія Отелло» Л. Іцелєва (2011).
Людина 