КАНЧЕ́ЛІ Гія Олександрович ( ; 10. 08. 1935, м. Тифліс, нині Тбілісі — 02. 10. 2019, там само) — грузинський композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (1973), народний артист СРСР (1988). Державні премії СРСР (1976), Грузинської РСР (1981). Премія «Тріумф» (1999). Закінчив Тбіліський університет (1959) та консерваторію (1963; клас І. Тускії). Від 1970 викладає у Консерваторії, водночас 1971–90 — завідувач музичної частини Драматичного театру імені Ш. Ру­ставелі (обидва — Тбілісі). Від 1984 — 1-й секретар правлі­н­ня Спілки композиторів Грузинської РСР, від 1986 — секретар правлі­н­ня Спілки композиторів СРСР. 1991 ви­їхав до Берліна. Від 1995 — композитор Фламандського Королівського симфонічного оркестру (м. Антверпен, Бельгія). Його твори виконували М. Ростропович, Ю. Башмет, В. Спів­аков, Ґ. Кремер, Дж. Кахідзе та ін. Творчій манері К. властиві самобутня академічність, народжена сплавом національних традицій і сучасним композиторським мисле­н­ням, особистий лірично-екс­пресивний тон висловлюва­н­ня, конфліктні образні зі­ставле­н­ня у філософській про­блематиці, простота і вишуканість. Автор музики до фільмів «Міміно» (1977), «Кін-дза-дза» (1987; премія «Ніка» за найкращу музику), «Паспорт» (1990), «Фортуна» (2000; усі — режисер Г. Данелія), «Декілька інтервʼю з особистих питань» (режисер Л. Гогоберідзе), «Ханума» (режисер Г. Товстоногов, Ю. Аксьонов; обидва — 1978) та ін.; українських стрічок — «Чекаю і сподіваюся» (1980, режисер С. Шахбазян), «Це було минулого літа» (1988), «Нев­становлена особа» (обидві — режисер Н. Збандут), «Пустеля» (режисер М. Кац, призер низки кінофестивалів; обидві — 1991); ви­стави «Витівки Хануми» за О. Цагарелі (1973, Одеський театр музичної комедії).