ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Канчелі Гія Олександрович

КАНЧЕ́ЛІ Гія Олександрович ( ; 10. 08. 1935, м. Тифліс, нині Тбілісі — 02. 10. 2019, там само) — грузинський композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв Груз. РСР (1973), нар. арт. СРСР (1988). Держ. премії СРСР (1976), Груз. РСР (1981). Премія «Тріумф» (1999). Закін. Тбіліс. університет (1959) та консерваторію (1963; кл. І. Тускії). Від 1970 викладає у Консерваторії, водночас 1971–90 — зав. муз. частини Драм. театру ім. Ш. Руставелі (обидва — Тбілісі). Від 1984 — 1-й секр. правління СК Груз. РСР, від 1986 — секр. правління СК СРСР. 1991 виїхав до Берліна. Від 1995 — композитор Фламанд. Королів. симф. оркестру (м. Антверпен, Бельгія). Його твори виконували М. Ростропович, Ю. Башмет, В. Співаков, Ґ. Кремер, Дж. Кахідзе та ін. Творчій манері К. властиві самобутня академічність, народжена сплавом нац. традицій і сучас. композитор. мисленням, особистий лірично-експресив. тон висловлювання, конфліктні образні зіставлення у філос. проблематиці, простота і вишуканість. Автор музики до фільмів «Міміно» (1977), «Кін-дза-дза» (1987; премія «Ніка» за найкращу музику), «Паспорт» (1990), «Фортуна» (2000; усі — реж. Г. Данелія), «Декілька інтерв’ю з особистих питань» (реж. Л. Гогоберідзе), «Ханума» (реж. Г. Товстоногов, Ю. Аксьонов; обидва — 1978) та ін.; укр. стрічок — «Чекаю і сподіваюся» (1980, реж. С. Шахбазян), «Це було минулого літа» (1988), «Невстановлена особа» (обидві — реж. Н. Збандут), «Пустеля» (реж. М. Кац, призер низки кінофестивалів; обидві — 1991); вистави «Витівки Хануми» за О. Цагарелі (1973, Одес. театр муз. комедії).

Тв.: опера «Музика для живих» (1984; поставлена у Груз. театрі опери та балету ім. З. Паліашвілі, Тбілісі); для симф. оркестру — 7 симф. (1967–86), Концерт (1962); «Оплаканий вітром» для великого симф. оркестру й альта соло (1988, пам’яті Г. Орджонікідзе).

Літ.: Зейфас Н. Духовное постоянство: Художественный мир Г. Канчели // Муз. академия. 1993. № 1; Її ж. Портрет в диалоге. Москва, 2005.

О. У. Литвинова

Рекомендована література

  1. Зейфас Н. Духовное постоянство: Художественный мир Г. Канчели // Муз. академия. 1993. № 1;
  2. Її ж. Портрет в диалоге. Москва, 2005.
завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
О. У. Литвинова
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
12-й
Дата виходу друком тому:
2012
Дата останньої редакції статті:
2019
Тематичний розділ сайту:
Ключове слово:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
9365
Вплив статті на популяризацію знань:
38

Канчелі Гія Олександрович / О. У. Литвинова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-9365. – Останнє поновлення : 2019.

Kancheli Hiia Oleksandrovych / O. U. Lytvynova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2012. – Available at : https://esu.com.ua/article-9365. – Last update : 2019.

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Комарницький
Людина  |  Том 14  |  2014
І. О. Пістоленко
Климов
Людина  |  Том 13  |  2013
В. В. Зуєв
Левадна
Людина  |  Том 16  |  2016
Б. М. Жеплинський

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору