Капирін Дмитро Юрійович
Визначення і загальна характеристика
КАПИ́РІН Дмитро Юрійович (28. 02. 1960, Москва) — композитор, музикознавець, педагог, музично-громадський діяч. Член СК РФ (1991). Лауреат 8-го Міжнар. конкурсу на найкращий муз. твір (м. Безансон, Франція, 1990). Закін. Львів. консерваторію (1984; кл. композиції Л. Мазепи). Брав уроки композиції в Е. Денисова. 1986–91 — худож. кер. ансамблю пісні і танцю об’єдн. «Союзхімпроменерго» (Москва). Від 1991 — на творчій роботі. 1995–96 — викладач дит. муз. школи № 46, 1995–97 — Консерваторії (обидві — Москва). Від 1997 — на творчій роботі. 1989 — співорганізатор і учасник фестивалю сучас. музики «Українські мінімалісти» (Львів). Більшість творів К. має виразний лірико-романт. характер. Експериментує з чверть-тоновою музикою і технікою використання серій динам. звучань. Постійно підтримує творчі контакти з укр. композиторами. Твори К. звучать на фестивалях «Київ-музик-фест», «Музичні прем’єри сезону» (обидва — Київ), «Контрасти» (Львів) та «Два дні і дві ночі нової музики» (Одеса) тощо. Автор низки публікацій на теми сучас. муз. творчості; аранжувань і транскрипцій творів композиторів-класиків.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опера «Мана» (2009, власне лібрето); 2 симф. (1984, 2007); 2 камерні симф. (1997, 2005–10); «Музика дощу» для симф. оркестру (1993); Концерт для фагота і камер. оркестру (2002); Концерт для саксофона-сопрано і струн. оркестру (2010); Концерт для духового оркестру (2011); Соната для альта й фортепіано (1983); Соната для кларнета й фортепіано (1988); «Пасторалі» для 6-ти магнітофонів, вібрафона, челести та фортепіано (1992); «Нерв» для 2-х віолончелей (2001); 3 п’єси для арфи (1982); «Пісня осені» для альтового саксофона (1997).
Завантажити статтю
Людина 
