Капішовський Василь

Визначення і загальна характеристика

КАПІШО́ВСЬКИЙ Василь (07. 07. 1914, с. Комлоша, нині с. Хмельова, округ Бардіїв, Словаччина — 11. 04. 2002, м. Кошиці, похов. у м. Пряшів, Словаччина) — український педагог і громадсько-політичний діяч у Словаччині. Закін. Руську учител. семінарію в Пряшеві (1933), ВПШ у Братиславі (1952), Вищу школу політ. наук у Празі (1968). Учителював у школах Пряшівщини і Закарпат. України (1933–36), перебував на військ. службі у чехо-словац. армії (1936–38). Після окупації Закарпат. України угор. армією у березні 1939 таємно емігрував до СРСР. Закін. спец. військ. розвідшколу. Повернувся до Словаччини, служив офіцером у словац. армії, збирав і передавав рад. командуванню таємну інформацію. 1941 викритий ґестапо, військ. трибуналом Словаччини засудж. до 15-ти р. ув’язнення. 1945 звільнений. Був чл. ЦК КП Чехії та ЦК КП Словаччини, провід. представником Укр. нар. ради Пряшівщини, нач. відділу укр. шкіл при уряді в Братиславі (1946–48), водночас — депутатом Словац. нар. ради (1945–48, 1964–71). Зробив знач. внесок у екон. і культ.-осв. розвиток українців Словаччини. 1953 у ЗМІ К. звинувачено в укр. бурж. націоналізмі, що значно загальмувало його політ. кар’єру. Від 1954 викладав політекономію у навч. закладах Пряшева та Кошиць, зокрема 1963–66 — проректор, 1974–76 — продекан юрид. факультету Університету ім. П. Шафарика (Кошиці), де 1961 здобув вчене звання доцент, а 1964 — наук. ступ. канд. юрид. наук. Найбільших успіхів під його керівництвом 1964–68 досягнув Культур. союз укр. трудящих Чехословаччини. Автор публікацій на екон., політ. і культурні теми.

Завантажити статтю