Капніст Марія Ростиславівна
КАПНІ́СТ Марія Ростиславівна (справжнє — Марієтта; 22. 03(04. 04). 1914, Петроград, нині Санкт-Петербург — 25. 10. 1993, Київ, похована у с. Велика Обухівка Миргородського р-ну Полтавської обл.) — актриса. Дочка Р. Капніста. Заслужений артист УРСР (1988). Член СКінУ (1980). Закінчила 1934 Театральну студію Ю. Юр’єва при Ленінградському драматичному театрі ім. О. Пушкіна (нині Санкт-Петербург), навчалась у Ленінградському театральному інституті. 1934 через переслідування радянської влади за дворянське походження її відраховано з інституту із забороною мешкати у місті. Працювала бухгалтером у Києві, пізніше у м. Батумі (Грузія). 1941 заарештована за «антирадянську пропаганду», 1942 засуджена до 8-ми, 1952 — до 10-ти років таборів. Реабілітована 1958. Грала у театрах. 1960–93 — актриса Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. К. — гострохарактерна, різнопланова актриса, їй були притаманні надзвичайна майстерність, правдивість і глибока психологічність у втіленні образів. Наділяла своїх героїнь багатим внутрішнім світом, життєвою мудрістю, таємничістю. Про К. знято стрічку «Марія Капніст. Три світи» (1989, реж. В. Василенко).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Мати («Таврія», реж. Ю. Лисенко), Черниця («Іванна», реж. В. Івченко; обидва — 1959), Мадам Дюваль («Далеко від Батьківщини», 1960, реж. О. Швачко), Теща («Рибки захотілося», 1963, реж. М. Шейко), Кравчиха («Лушка», реж. Л. Безкодарний, І. Самборський), Лаборантка («Ключі від неба», реж. В. Іванов; обидва — 1964), Сусідка («Хочу вірити», 1965, реж. М. Мащенко), Бетті («Помилка Оноре де Бальзака», 1968, реж. Т. Левчук), Мануйлиха («Олеся», 1970), Відьма («Пропала грамота», 1972; обидва — реж. Б. Івченко), Наїна («Руслан і Людмила», 1972, реж. О. Птушко), Графиня («Бронзовий птах», 1974, реж. М. Калінін), Ізергіль («Табір іде в небо», 1975, реж. Е. Лотяну), Баба Орися («Пам’ять землі», 1976, реж. Б. Савченко), Економка («Дике полювання короля Стаха», 1979, реж. В. Рубінчик), Міліца Федорівна («Шанс», 1984, реж. О. Майоров), Баба Роза («Прощавай, шпано замоскворецька», 1987, реж. О. Панкратов), Фатум, Лицар, Ігуменя («Нові пригоди Янкі при дворі короля Артура», 1988, реж. В. Гресь), Маня («Мистецтво жити в Одесі», 1989, реж. Г. Юнгвальд-Хількевич), Відьма (однойменний фільм, 1990, реж. Г. Шигаєва), Покоївка («Білі одежі», 1992, реж. Л. Бєлозорович).
Рекомендована література
- Яремчук А. Марія з роду Капністів // Новини кіноекрана. 1988. № 8;
- Кочевська Л. Марія Капніст. К., 1994.
Фотоілюстрації
Людина 
