КАПУСТЯ́НСЬКИЙ Іван Назарович (псевд.: Іван К-й, Ів. К., Ж. Шунський, Янек; 05(17). 09. 1894, с. Рокити Кременчуц. пов. Полтав. губ., нині с. Жовтневе Семенів. р-ну Полтав. обл. — 21. 06. 1937, побл. м. Чибʼю, Респ. Комі, РФ) — літературо­знавець, журналіст, критик. Член «Плугу». Закін. Ніжин. пед. ін­ститут (нині Черніг. обл., 1916). Від­тоді служив у війську. Від 1919 мешкав у м. Прилуки (нині Полтав. обл.). Голова повіт. Комітету охорони памʼяток мистецтва і старовини. Один із фундаторів Товариства з дослідж. м. Прилук та його пов. (1910–20), засн. Історико-крає­знав. музею Прилуч­чини (1920) та музею у колиш. маєтку Ґалаґанів (с. Сокиринці, нині Сріблян. р-ну Черніг. обл.). Зав. редакц.-бібліогр. від­ділу Укр. книжк. палати. Друкувався у місц. часописі «Гасло», ж. «Червоний шлях», «Плужанин», «Красное слово», «Шлях освіти», «Шквал». Від 1923 — у Харкові. Працював журналістом, викладав у ВНЗах. Наукові дослідже­н­ня: мово­знавство, українська літературна мова 19–20 ст., укр. література 20 ст., зх.-європ. літ-ра. У творчості схилявся до осмисле­н­ня значе­н­ня класич. укр. літ-ри в контекс­ті нових соц.-політ. та культур. реалій. 1934 заарешт., за звинуваче­н­ням у контр­рев. діяльності засудж. до 5 р. увʼязне­н­ня. Помер на заслан­ні. Реабіліт. 1989.