Капуцини

КАПУЦИ́НИ (від італ. cappuccio — каптур) — католицький чернечий орден. Виник 1525 в Італії як відгалуження ордену францисканців. Інша назва — Орден братів менших капуцинів. Мета діяльності — повернення до заповідей св. Франциска Ассізького, тобто пропагування бідності, простоти і суворості життя. К. намагаються бути братами і слугами тих, кому вони служать, а тому за безпосередність, доступність і жертовність їх ще називають «братами людей». 1528 Папа Климент VІІ дозволив К. носити рясу із гострокутним каптуром (на честь і за прикладом св. Франциска Ассізького) та бороду, згодом зовнішніми атрибутами стали також мотузяний пояс із вузлом, що символізує непорушність чернечих обітниць, та сандалі на босі ноги. Як незалежний орден існує від 1619. К. активно захищають духовну владу Папи Римського у католицькій Церкві, займаються місіонерством. У серед. 18 ст. вони служили у більшості християнських країн, а їхня кількість перевищувала 30 тис. осіб. Нині діють майже у 100 країнах (понад 1800 спільнот, бл. 11 тис. братів). Перший монастир К. на українських землях засновано 1709 у Львові. До кін. 18 ст. на території сучасної України постало 16 монастирів Руської (Волинської) Кустодії, що входила до Польської провінції. 1796–1808 на Волині існувала самостійна Руська (українська) провінція, ліквідована російською владою, від 1785 функціонувала Галицька провінція, монастирі якої закрито після приєднання Західної України до УРСР. 1988 орден відроджений в Україні. Від 1995 діє українська Кустодія св. Антонія (на той час — 9 братів та 4 осередки), яка 2004 піднесена до рангу віце-провінції України та РФ (6 монастирів в Україні та 1 — у РФ) у складі Краківської провінції (Польща).

О. Н. Саган