Кар
КАР (нім. Kar – глечик, цирк) – кріслоподібне заглиблення у верхній частині схилу гори чи у верхів’ї трогу, утворене або розширене руйнівною дією снігу та льоду (нівації). Швидкість заглиблення К. у результаті нівації складає від 20 до 1400 мм на 1000 р. У процесі розвитку сусідні К. можуть з’єднуватися через стрімкі гостровершинні перемички (карлінги), утворюючи льодовик. цирки. В К. формуються особл. типи льодовиків – карові та висячі. Останні, на відміну від карових, виходять краєм на схил хребта чи гори. Розвиток К. відбувається побл. сніг. межі, через це завдяки аналізу їхнього висот. положення можна реконструювати давні зони живлення гір. льодовиків. В окремі роки накопичений у К. сніг може переміщуватися вниз по схилу у вигляді лавин. Під час танення льодовиків у К. утворюються озера. В Укр. Карпатах є чимало К. – слідів давнього зледеніння. Переважна більшість з них заповнена водою, утворюючи неглибокі (до 3 м) карові озера, найбільші з яких – Бребенескул (Закарп. обл.), Несамовите, Марічейка (обидва – Івано-Фр. обл.).
Літ.: Стецюк В. В., Ковальчук І. П. Основи геоморфології. К., 2005; R. Jh. Huggett. Fundamentals of Geоmorphology. London; New York, 2007.
С. Ю. Бортник
Рекомендована література
- Стецюк В. В., Ковальчук І. П. Основи геоморфології. К., 2005;
- R. Jh. Huggett. Fundamentals of Geоmorphology. London; New York, 2007.