КАРАВА́ЄВ Олександр Львович (псевд.: А. Крестьянов, А. Львович; 03. 06. 1855, Перм. губ., Росія — 05. 03. 1908, м. Катеринослав, нині Дні­пропетровськ) — лікар, політичний діяч. Доктор медицини (1884). Закін. Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі (1879). Працював земським лікарем у Перм. губ., згодом — у С.-Петербурзі (викладав у Варгунін. неділ. школах). Великого значе­н­ня надавав ролі земляцтва як органу, що може впливати на культур. рівень населе­н­ня. Втілював на практиці ідею демократизації земських установ та залуче­н­ня до них сільс. населе­н­ня. За рев. діяльність за­знав пере­слідувань поліції, 1896 заарешт. за звинуваче­н­ням у приналежності до Спілки боротьби за звільне­н­ня робочого класу, 1897 за рев. пропаганду висланий із С.-Петербурга, працював у приват. лікарні в Мінській губ. 1899 пере­їхав до Катеринослава. Брав участь у діяльності комісії нар. читань, організатор і зав. Катеринослав. публіч. б-ки при ній (1901; спалена 1905 під час євр. погромів). 1899–1902 та 1907–08 брав участь в організації лекцій для працівників пром. під­приємств міста. Спів­працював у г. «Южная заря», у якій опублікував низку статей з аграр. питань («Продажа крестьянам удельных земель», 1906, авг.; «Продажа надельных земель», 1906, окт.). Депутат 2-ї Держ. думи від Катеринослава, чл. обʼ­єд­наної фракції Трудової групи і Всерос. селян. спілки, голова тимчас. і по­стій. комітетів Трудової групи, голова Ради фракції. Після роз­пуску 2-ї Держ. думи 1907 провадив лікар. практику і культ.-осв. діяльність. Загинув від рук чорносотенців під час при­йому хворих. Після його смерті зі­брано кошти на будівництво нового приміще­н­ня Нар. дому (присвоєно імʼя К.), засн. фонд його памʼяті, а також фонд допомоги лікарям, які по­страждали через громад. діяльність.