Каразіна Роза Габдульхаївна

Визначення і загальна характеристика

КАРА́ЗІНА Роза Габдульхаївна (10. 09. 1940, с. Аллагуват, Башкортостан, РФ) — архітектор. Член СА УРСР (1981–88). Державна премія УРСР у галузі архітектури (1990). Закін. Київський художній інститут (1966). Працювала 1966–70 та 1978–89 в інституті «Діпромісто»: 1979–89 — провід. архітектор; 1970–73 — у Зонал. НДІ експерим. проектування; 1975–76 — в інституті «УкрНДПІцивілсільбуд»; 1976–78 — в інституті «Діпрохіммаш»; 1990–92 — в інституті «Київархпроект»: гол. архітектор; 1993–94 — у проект. товаристві «Арка»; 1995 — на приват. підприємстві «Проект» (усі — Київ). Серед реаліз. проектів (у складі автор. колективів) — Житомир. ім. І. Кочерги (1960-і рр.) і Хмельн. ім. М. Старицького (1968–82) обл. муз.-драм. театри, вироб. корпус Київ. театру рос. драми ім. Лесі Українки (нині Нац.) на вул. Пушкінська (1980), реконструкція Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка (1982–83, нині Нац. опера України) та створення побл. нього Театр. площі (1985–87), Житній критий ринок на Подолі (1974–80), житл. будинок на бульварі Дружби Народів, № 10а (1971), житл. будинок і готель на розі вул. Костянтинівська та Введенська, № 39/20 (1992) у Києві. Брала участь у проектуванні станцій метро «Мінська» (1982) і «Печерська» (кін. 1980-х рр. — 1997) у Києві. Розробила низку інтер’єрів на пром. підприємствах.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю