Каразіна Роза Габдульхаївна

Визначення і загальна характеристика

КАРА́ЗІНА Роза Габдульхаївна (10. 09. 1940, с. Ал­лагуват, Башкорто­стан, РФ) — архітектор. Член СА УРСР (1981–88). Державна премія УРСР у галузі архітектури (1990). Закін. Київський художній ін­ститут (1966). Працювала 1966–70 та 1978–89 в ін­ституті «Ді­промісто»: 1979–89 — провід. архітектор; 1970–73 — у Зонал. НДІ екс­перим. проектува­н­ня; 1975–76 — в ін­ституті «УкрНДПІцивілсільбуд»; 1976–78 — в ін­ституті «Ді­прохім­маш»; 1990–92 — в ін­ституті «Київарх­проект»: гол. архітектор; 1993–94 — у проект. товаристві «Арка»; 1995 — на приват. під­приємстві «Проект» (усі — Київ). Серед реаліз. проектів (у складі автор. колективів) — Житомир. ім. І. Кочерги (1960-і рр.) і Хмельн. ім. М. Старицького (1968–82) обл. муз.-драм. театри, вироб. корпус Київ. театру рос. драми ім. Лесі Українки (нині Нац.) на вул. Пушкінська (1980), рекон­струкція Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка (1982–83, нині Нац. опера України) та створе­н­ня побл. нього Театр. площі (1985–87), Житній критий ринок на Подолі (1974–80), житл. будинок на бульварі Дружби Народів, № 10а (1971), житл. будинок і готель на розі вул. Костянтинівська та Введенська, № 39/20 (1992) у Києві. Брала участь у проектуван­ні станцій метро «Мінська» (1982) і «Печерська» (кін. 1980-х рр. — 1997) у Києві. Роз­робила низку інтерʼєрів на пром. під­приємствах.

А. Ю. Чорнодід

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю