Караїмські національно-культурні товариства
Визначення і загальна характеристика
КАРАЇ́МСЬКІ НАЦІОНА́ЛЬНО-КУЛЬТУ́РНІ ТОВАРИ́СТВА Від серед. 1920-х рр. у Криму розпочалося значне пожвавлення громад.-культур. життя караїмів. У цей період відкрито багато гуртків із вивчення караїмської мови, ремесел, худож. самодіяльності, розширено мережу б-к тощо. З метою активізації та координації культурно-просвітн. роботи для відродження караїм. нації 1924 засн. Крим. об’єдн. караїм. общин. Однак у ході згортання політики коренізації в СРСР на поч. 1930-х рр. це об’єднання, а також клуби, гуртки й общини ліквідовано. Лише в умовах послаблення комуніст. режиму 1989 у Сімферополі створ. Крим. обл. товариство караїм. культури «Бірлик» (ініціатори — Я. Бараш, І. Дубинський, Л. Єфетова-Габай, А. Кіскачі, С. Кушуль, Ю. Полканов, І. Шайтан). У тому ж році постали Євпаторій. і Ялтин. караїм. товариства. К. н.-к. т. Бахчисарая, Євпаторії, Севастополя, Сімферополя, Феодосії, Мелітополя, Ялти входять до Асоц. крим. караїмів (засн. 1994) і разом із К. н.-к. т. Дніпропетровська, Івано-Франківська, Києва, Миколаєва, Одеси, Харкова утворюють Всеукр. асоц. крим. караїмів «Кримкарайлар».