Карант Григорій Наумович
КАРА́НТ Григорій Наумович (справж. — Гірш Нухим-Лейбов; псевд.: К. Л. Оленин, Г. Днепровский, Гамма, Барон Тире, Г. Киевский, Старый журналист, Дніпровець, Бадьорий, Нечіпай, Сорока та ін.; 02. 03. 1869, Київ — 04. 05. 1929, там само) — журналіст, видавець. Отримав домашню освіту. Видавн. діяльність розпочав 1892 у Києві (кн. для дітей «Тайна Зины» та щорічник «Киевский семейный календарь на 1888 г.»). 1895–1909 мешкав і працював в Одесі, де заснував власне видавництво із друкарнею. Тут продовжив випуск календаря (під назвою «Обзор. Иллюстрированный календарь-альманах»), видавав альбоми та путівники «Век. Одесский исторический альбом. 1794–1894» (1894), «Одесса, ее окрестности и курорты» (1899–1903), «Русские писатели в портретах и образах: Галерея ХІХ века» (1901), «На Дальний восток из Одессы», «По Черному морю: Крым — Кавказ — Одесса» (обидва — 1902), а також газети «Народ» (1906–07), «Одесская газета» (1907–09), «Новая Одесская газета» (1908), сатир. журнали «Свисток» (1905–06), «Одесский будильник», «Шпилька» (обидва — 1906). Співпрацював із одес. видавництвами «Вперед» (1905), «Демос» (1905–06), «Народ» (1905). Після рев. подій та євр. погромів 1909 повернувся до Києва, де видавав часописи «Киевское утро» (1909–10), «Киевская почта» (1910), «Заря» (1911), «Киевская жизнь» (1912–15), «Зритель», «Киевский день» (обидва — 1913). У серед. 1920-х рр. виступав як театр. критик у київ. період. вид. «Більшовик», «Пролетарська правда», «Селянська газета», «Глобус».