Карасик Михайло Абрамович

КАРА́СИК Михайло Абрамович (12(25). 08. 1906, м. Ромни, нині Сум. обл. — 11. 06. 1983, Сімферополь) — фахівець у галузі геології та геохімії рудних родовищ. Доктор геолого-мінералогічних наук (1967), професор (1968). Закін. Дніпроп. гірн. інститут (1933). Працював 1933–37 на комбінаті «Дарасунзолото» (Читин. обл., РФ); 1937–38 — на комбінаті «Дашкесанкобальт» (Азербайджан); 1942–43 — у Режев. геол.-розв. партії (Свердлов. обл., РФ). 1938–41 — у Дніпроп. гірн. інституті; 1943–56 — зав. лаб. геохімії рідкіс. елементів Гірн.-геол. інституту Урал. філії АН СРСР (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург); 1957–64 — завідувач відділу геохімії та мінералогії рідкіс. і розсіяних елементів, 1964–69 — завідувач відділу кольор. металів, 1969–83 — старший науковий співробітник і консультант сектору геохім. методів пошуків відділу металогенії і прогнозування Інституту мінерал. ресурсів (Сімферополь). Основні напрями наук. досліджень: вивчення геології, мінералогії та геохімії рудних родовищ РФ, Азербайджану, України, удосконалення методики геохім. пошуків і оцінки родовищ ртуті, бору та ін. елементів на тер. Донбасу, Закарпаття, Криму, Пн. Кавказу; розроблення теор. засад газортут. методу пошуку рудних родовищ. Під його керівництвом вивчено та розвідано золоторудне родовище в Забайкаллі (1937) та родовище нікелю на Уралі (1943).

Пр.: Послемагматические рудные поля и их классификация. К., 1963; Пары ртути в атмосфере. Москва, 1978; Методические рекомендации по интерпретации газортутных ореолов ртутных месторождений Донбасса. Сф., 1978 (співавтор); Атмогеохимические методы поисков рудных месторождений. Москва, 1986 (співавтор).

І. Є. Палкін

Основні праці

Послемагматические рудные поля и их классификация. К., 1963; Пары ртути в атмосфере. Москва, 1978; Методические рекомендации по интерпретации газортутных ореолов ртутных месторождений Донбасса. Сф., 1978 (співавтор); Атмогеохимические методы поисков рудных месторождений. Москва, 1986 (співавтор).