Карась Анатолій Андрійович

КАРА́СЬ Анатолій Андрійович (03. 01. 1940, с. Воронцово Моск. обл., нині у складі Москви — 19. 04. 2017, Київ) — сценарист, редактор, кінорежисер. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1993). Член НСКінУ (1980). Закін. факультет журналістики Київ. університету (1971). Працював у Києві: ред. г. «Вечірній Київ» (1967–71); на студії «Укркінохроніка» (від 1971): відп. ред. редакції кіноперіодики (1972–80), гол. ред. (1980–87), сценарист (1987–89), реж. (1989–98); парламент. оглядач г. «Голос України» (1998–2009). Ред. стрічок: «Майбутнє починається сьогодні» (1974, реж. Р. Сергієнко), «Стратегія якості» (1976, реж. І. Грабовський), «Слово про п’ятирічку» (1979), «Хліб на розломі» (1987), «В армію іду служити» (1989; усі — реж. О. Косинов; срібна медаль ім. О. Довженка, 1989), «Командарми індустрії» (1980, реж. В. Сперкач, співавтор сценарію), «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» (реж. В. Шевченко), «Біль і мужність Чорнобиля» (реж. І. Ґольдштейн; обидві — 1986; співавтор сценарію). Автор сценаріїв фільмів: «Йде робітничий патруль» (1973, реж. Ф. Карпинський), «Про дружбу співа Україна» (1974, реж. В. Шкурін, Ю. Ткаченко), «Марко Черемшина» (1975, реж. К. Самофалова), «Дід Іван з села Річка» (1978, реж. О. Коваль), «Мир і творення» (1981, реж. М. Юдін), «Ранок республіки» (1983, реж. А. Федоров; обидва — співавтор сценаріїв), дилогії «Липневі грози» (1990–91; співавтор сценаріїв, співреж.). Реж. кінокартин: «На різдво», «Подарунок Блохіну, або В кіно і футболі розуміються всі» (співреж.; обидві — 1989), «…І що є в нас душа», «Шостий президент» (співреж.; обидві — 1992), «Гостювали гості у тітки Марії» (1993, диплом Мкф «Золотий витязь», 1994), «Україна: досвітні вогні» (1994), «Любіть Україну» (1996; усі — автор сценаріїв). К. притаманні високий професіоналізм, вміння знаходити актуал. проблеми сучасності, майстерно відтворювати їх засобами докум. кіно.

Завантажити статтю