КАРАСЬО́В Володимир Сергі­йович (25. 05. 1934, с. Рокитне Таращан. р-ну Київ. обл. — 17. 05. 1993, Київ) — фахівець у галузі радіаційного матеріало­знавства. Доктор фізико-математичних наук (1985), професор (1988). Премія РМ СРСР (1982). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1956). Від­тоді працював у КБ «Гідро­прес» Подол. маш.-буд. заводу (Моск. обл.); в Ін­ституті фізики АН УРСР (1959–70): гол. інж. лаб. радіац. матеріало­знавства (1962–66), гол. інж. атом. реактора (1966–68); у Ін­ституті ядер. дослідж. АНУ (1970–93; обидва — Київ): завідувач від­ділу радіац. матеріало­знавства (1977–86); водночас 1992–93 — ген. дир. Між­галуз. наук.-тех. центру «Укри­т­тя» АНУ (м. Чорнобиль Київ. обл.). Роз­робляв радіаційно стійкі матеріали для потреб атом. енергетики; методи дослідж. впливу реактор. ви­промінюва­н­ня на фіз.-мех. властивості кон­структив. матеріалів. Зробив вагомий внесок у діагностику післяаварій. стану 3-го блоку ЧАЕС і про­гнозува­н­ня подальшої його екс­плуатації.