КАРАТА́ЄВ Мухамеджан Кожаспа­йович (Қаратаев Мұхамеджан Қожасбайұлы; 27. 12. 1910, аул Телікуль, нині Кзил-Ордин. обл., Казах­стан — 09. 06. 1995, м. Алмати, Казах­стан) — казахський літературо­знавець, письмен­ник. Доктор філологічних наук (1965), професор (1967), академік АН Казах. РСР (1970). Заслужений діяч науки Казах. РСР (1974). Державна премія ім. Ч. Валіханова АН Казах. РСР (1974). Державні нагороди СРСР. Закін. Казах. пед. ін­ститут (Алмати, 1933). Відп. секр., в. о. голови СП Казах­стану; 1936–38 — завідувач кафедри Казах. пед. ін­ституту; від 1955 — у видавництві «Жазуши». Гол. ред. «Қазақ Совет Энциклопедиясын» («Казахська Радянська Енциклопедія», Алма-Ата, 1972–78, т. 1–12; 1982, т. 13). Зав. від­ділу казах. рад. літ-ри (1981–90), радник Ін­ституту літ-ри і мистецтва АН Казах. РСР. Писав казах. і рос. мовами. Наукові дослідже­н­ня: про­блеми теорії літ-ри, пита­н­ня сучас. рад. літ-ри та літ. критики Казах­стану. Спів­автор низки під­ручників із казах. літ-ри для шкіл та ВНЗів. Осн. пр.: «Рожден­ная Октябрем» (1958), «Казахская литература» (1960), «От домбры до книги» (1969; обидві — Москва), «Әдебиет және эстетика» («Література та естетика», 1970), «Вершины впереди» (1972), «Свет рус­ской культуры» (1975), «В семье единой» (1976), «Новые горизонты» (1979), «Из­бран­ные прои­зведения» (1986–87, т. 1–3; усі — Алма-Ата). Робітн. класу присвяч. роман «Гудок в степи» (Алма-Ата, 1960, спів­авт.). Писав про творчість А. Кунанбаєва, С. Сейфул­ліна, І. Джансугурова, М. Ауезова, Дж. Джабаєва та ін. Пере­клав окремі твори М. Горького, М. Шолохова. У низці статей від­образив роль Т. Шевченка у роз­витку казах. літ-ри, дружби казах. і укр. народів.