Карацупа Микита Федорович

КАРАЦУ́ПА Микита Федорович (12(25). 04. 1910, с. Олексіївка, нині Куйбишев. р-ну Запоріз. обл. — 18. 11. 1994, Москва) — військовик. Герой Радянського Союзу (1965). Державні та бойові нагороди СРСР. 1913 разом із родиною переїхав до Казахстану. Його старший брат Григорій повернувся на батьківщину, у роки Визв. змагань 1917–21 воював у одному із загонів Н. Махна, загинув у бою. У 7 р. К. залишився сиротою і був направлений до дит. будинку, звідки втік. Наймитував, працював у колгоспі. 1932 добровільно пішов на службу в прикордонні війська. Закін. Далекосх. окружну школу молодшого начальниц. складу служб. собаківництва прикордон. і внутр. охорони НКВС (м. Хабаровськ, РФ, 1933), курси перепідготовки начальниц. складу при Центр. школі служб. собаківництва прикордон. і внутр. охорони НКВС (с-ще Вишняки побл. Москви, 1937). Від 1933 служив на заставі «Полтавка» на Далекому Сх.; від 1944 — у Білорус. прикордон. окрузі; від 1952 — у штабі Закавказ. прикордон. округу; від 1957 — у Гол. упр. прикордон. військ СРСР (допомагав налагоджувати прикордонну службу у В’єтнамі). Від 1961 — полковник у запасі. Працював у Центр. музеї прикордон. військ СРСР (Москва), нач. охорони оборон. підприємства. Загалом за 20 р. служби затримав 338 і знищив 129 порушників кордону, завдяки чому став найвідомішим рад. прикордонником і слідопитом. Розробив методику підготовки служб. собак, вивчав їхню психологію; написав низку навч. посіб. для прикордонників-кінологів, кн. оповідань «Жизнь моя — граница» (Хабаровск, 1983), спогади «Записки следопыта» (Москва, 1998). Ім’ям К. названо заставу «Полтавка», а також застави в Індії і В’єтнамі, у рідному селі та смт Куйбишеве йому встановлено пам’ятники (скульптори — П. Чаговець, Ф. Заєць).

В. О. Сандул