Караш Морріс-Селіг

КА́РАШ Морріс-Селіґ (24. 08. 1895, м. Кременець, нині Терноп. обл. — 09. 10. 1957, містечко Копенгаґен, шт. Нью-Йорк, США) — хімік. Член Нац. АН США (1946). Емігрував 1908 до США, де закін. Чиказ. університет (1917), здобув ступ. д-ра хімії (1919) і працював: від 1928 — проф. хімії, від 1956 — директор Інституту орган. хімії. 1922–24 викладав у Меріленд. університеті. Займався переважно хімією вільних радикалів. Синтезував (1928) мертіолат (тімеросал) і запропонував (1931) його застосування у вакцинах. Розробив (1939) метод низькотемператур. хлорування алканів із використанням сульфурилхлориду і перекису бензоїлу. Синтезував (1940) і вивчав ртутноорган. сполуки, які застосовують у с. госп-ві та медицині. Виділив ерготоцин і довів, що він може використовуватися як базовий для виготовлення лікар. препаратів. Створив основи для здійснення важливих для промисловості процесів вільнорадикал. полімеризації. Брав участь у реалізації військ. програми «Синтетичний каучук» (від 1942). Один із засн. (1936) «The Journal of Organic Chemistry», в якому опублікував більшість своїх наук. статей. Співавтор пр. «Grignard reactions of nonmetallic substances» (New York, 1954; London, 1955).

Рекомендована література

1. F. H. Westheimer. Morris Selig Kharasch 1895–1957: Biographical memoir. Washington, 1960;
   Google Scholar Internet
2. Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю