Карбишев Дмитро Михайлович

КА́РБИШЕВ Дмитро Михайлович (14(26). 10. 1880, м. Омськ, Росія — 18. 02. 1945, концтабір Маутгаузен, Австрія) — військовик. Генерал-лейтенант інж. військ (1940). Доктор військових наук (1941), професор (1938). Герой Радянського Союзу (1946). Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Сибір. кадет. корпус (1898), Микол. військ.-інж. училище (1900) й академію (1911), Військ. академію Ген­штабу (1938). Учасник рос.-япон. війни 1904–05. Під час 1-ї світової війни керував інж. роботами на Пд.-Зх. фронті, від осені 1915 до весни 1916 за­ймався зведе­н­ням Київ. тилового оборон. рубежу. 1918 вступив до Червоної армії. 1921–23 — на команд. інж. посадах у ЗС УСРР й Укр. військ. окрузі; 1923–26 — голова інж. комітету Гол. військ.-інж. упр. Червоної армії; від 1926 — на викладац. роботі, зокрема від 1934 — нач. каф. військ.-інж. справи, від 1936 — пом. нач. каф. тактики вищих зʼ­єд­нань Військ. академії Ген­штабу. Досліджував про­блеми теорії інж. забезпече­н­ня бою та операції, тактики інж. військ (за­стосува­н­ня та подола­н­ня загороджень, форсува­н­ня водних пере­шкод тощо). Його праці були базовими для під­готовки командирів інж. військ. У ході рад.-фін. війни 1939–40 роз­робляв рекомендації з інж. забезпече­н­ня прориву т. зв. лінії Ман­нерге­йма. На поч. червня 1941 від­ряджений у Зх. особл. військ. округ, у серпні того ж року потрапив у полон. Від­мовився від спів­праці з німцями. Закатований в увʼязнен­ні. У Києві, а також багатьох містах СРСР, встановлено памʼятні знаки К., його імʼям на­звано вулиці.

Завантажити статтю