Карбовська Нонна Юліанівна

КАРБО́ВСЬКА Нонна Юліанівна (19. 11. 1937, Москва) — скульпторка. Мати І. Гладких. Член НСХУ (1976). Закін. Київський художній інститут (1963; майстерня О. Олійника). Працювала у Києві: 1964–66 — викладач скульптури худож.-пром. технікуму; 1966–93 — скульптором відділу Худож. фонду України. Учасниця всеукр. та всесоюз. мистецьких виставок від 1964. Основна галузь — монум. скульптура. Створює портрети, композиції, барельєфи, мемор. дошки.

Тв.: «Я. Приходько» (1964), «Архітектор» (1969), «Небо кличе» (1970), «Мати з дитиною» (мемор. комплекс загиблим мирним жителям, смт Срібне Черніг. обл., 1971), «У полі», «Робфаківка» (обидва — 1972), «Герой Радянського Союзу Д. Дяченко» (1975), «Хліборобка», «Казкові лісовики» (Лозів. ковал.-мех. завод, Харків. обл.; обидва — 1976), «К. Білокур» (1979), «Дитячий театр» (Дніпров. гірничо-збагачув. комбінат, Полтав. обл., 1980), «Муза поезії» (Будинок культури, м. Ярцево Смолен. обл., РФ, 1985), «Герой Радянського Союзу Я. Батюк» (1987), «Потерчата» (дендропарк «Олександрія», м. Біла Церква, 1990); декор. барельєфи для Хмельн. дит. б-ки (1972), «Музи мистецтв» (Палац культури заводу «Сільмаш», м. Біла Церква, 1983); композиції для басейнів — «Двоє» (1974, Трипіл. ДРЕС, Київ. обл.), «Дівчина з лілією» (1979, Чернів. кондитер. ф-ка), «Русалка» (1987, санаторій «Хутір Вільний», Київ); серія «Образи жінок-творців у мистецтві» (від 1990-х рр.); мемор. дошка В. Копитову (Інститут газу НАНУ, Київ, 1993).

В. М. Прядко

Основні твори

«Я. Приходько» (1964), «Архітектор» (1969), «Небо кличе» (1970), «Мати з дитиною» (мемор. комплекс загиблим мирним жителям, смт Срібне Черніг. обл., 1971), «У полі», «Робфаківка» (обидва — 1972), «Герой Радянського Союзу Д. Дяченко» (1975), «Хліборобка», «Казкові лісовики» (Лозів. ковал.-мех. завод, Харків. обл.; обидва — 1976), «К. Білокур» (1979), «Дитячий театр» (Дніпров. гірничо-збагачув. комбінат, Полтав. обл., 1980), «Муза поезії» (Будинок культури, м. Ярцево Смолен. обл., РФ, 1985), «Герой Радянського Союзу Я. Батюк» (1987), «Потерчата» (дендропарк «Олександрія», м. Біла Церква, 1990); декор. барельєфи для Хмельн. дит. б-ки (1972), «Музи мистецтв» (Палац культури заводу «Сільмаш», м. Біла Церква, 1983); композиції для басейнів — «Двоє» (1974, Трипіл. ДРЕС, Київ. обл.), «Дівчина з лілією» (1979, Чернів. кондитер. ф-ка), «Русалка» (1987, санаторій «Хутір Вільний», Київ); серія «Образи жінок-творців у мистецтві» (від 1990-х рр.); мемор. дошка В. Копитову (Інститут газу НАНУ, Київ, 1993).