Карбоньєр Андрій Олександрович
КАРБОНЬЄ́Р Андрій Олександрович (Карбоньер Андрей Александрович; 1846 — 1908) — російський архітектор. Акад. архітектури (1877). Закін. С.-Петербур. АМ (1873). Був викл. і хранителем музею Центр. училища тех. рисування барона Штігліца у С.-Петербурзі. Використовував форми неоренесансу та необароко. Серед реаліз. проектів — Микіл. ворота Петропавлів. фортеці (перебудова, 1874), офіцер. корпус казарм Моск. полку у Великому Сампсонієвському провулку, № 59 (1875), малий кам’яний елінг (нині елінг № 1), кузня, майстерня (нині цех № 15) Нового адміралтейства (нині ВАТ «Адміралтей. верфі») на набережній Фонтанки, № 203 (1870-і рр.), Гол. інж. упр. (вул. Караванна, № 1 — вул. Інженерна, № 13 — площа Бєлінського, № 1; 1880–82) у С.-Петербурзі, надгроб. склеп генерала Е. Тотлебена на брат. кладовищі захисників Севастополя 1854–55 (1889–90). Уклав «Каталог предметов стеклянного производства и живописи на стекле» (1893) і «Каталог предметов глиняного, фаянсового и майоликового производств» (1899; обидва — С.-Петербург).
Рекомендована література
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.