Карликові галактики
КА́РЛИКОВІ ГАЛА́КТИКИ — галактики, які за своїми масою та світністю значно менші за нашу Галактику. Зазвичай вони містять не більше декількох млрд зір, тоді як у нашій Галактиці їх понад 200 млрд. Точного визначення поняття «К. г.» не існує. Умовно до К. г. відносять галактики з абсолют. зоряною величиною, слабкішою за 18, та масами менше 10 млрд мас Сонця. За формою та розподілом яскравості К. г. поділяють на еліптичні (dE), ультра-компактні (UCD), сфероїдальні (dSph), неправильні (dI), блакитні компактні (BCD). dE галактики мають яскраві компактні ядра, їхні розміри становлять декілька тис. парсеків, маси — не більше 100 млн мас Сонця. Маса газу в dE галактиках менша на 0,1 % від загальної, найяскравіші зорі — старі червоні гіганти. Ці галактики досить часто є компаньйонами ін. галактик, а також зустрічаються в групах і скупченнях галактик. Найближча dE галактика — один із супутників спірал. галактики Андромеда. Низку dE галактик виявлено в довколиш. скупченнях Virgo та Fornax. Розміри UCD галактик лише бл. 60 парсеків, а кількість зір сягає бл. 100 млн. Деякі вчені стверджують, що UCD галактики — ядра dE галактик, які були позбавлені газу та віддалених зірок прилив. взаємодіями в середовищі скупчень галактик. dSph — галактики низької світності, схожі за формою (приблизно сферичною) та своїми властивостями (майже позбавлені газу, в них відсутні ознаки поточ. зореутворення) на dE галактики, але в них відсутнє яскраве компактне ядро. Вони мають малу простор. густину зір, їхні розміри сягають 1–10 кілопарсеків. Ймовірно, dSph галактики найпоширеніші у Всесвіті, але їх надзвичайно важко спостерігати, оскільки вони дуже тьмяні. dI галактики — К. г. з неправил. формою та неоднорід. розподілом яскравості. У цих галактиках низький вміст важких елементів, водночас частка газу в них може сягати 50 % від заг. маси. У dI галактиках виявлено молоді яскраві гарячі зорі, хоча за кількістю переважають старі слабкі холодні зорі. BCD галактики мають високу поверхневу яскравість та блакит. колір, чим відрізняються від dI галактик. Як і dI галактики, BCD галактики містять значну кількість газу та характеризуються вкрай низьким вмістом важких елементів (у 10–100 разів менше ніж на Сонці). У спектрах BCD галактик спостерігаються сильні емісійні лінії, які свідчать про інтенсивне зореутворення та наявність великої кількості молодих гарячих зір.
Рекомендована література
- M. Mateo. Dwarf galaxies of the Local Group // Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 1998. Vol. 36;
- D. Kunth, G. Ostlin. The most metal-poor galaxies // The Astronomy and Astrophysics Review. 2000. Vol. 10, № 1/2;
- A. Sandage. The classification of galaxies: early history and ongoing developments // Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 2005. Vol. 43.