КА́РЛІВСЬКИЙ ІСТО́РИКО-КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Під­порядковано Карлівському ра­йон­ному від­ділу культури (Полтавська обл.). Засновано 1967 як музей на громадських засадах з ініціативи Ф. Левченка. Спочатку роз­міщувався в одній з кімнат ра­йон­ного Будинку культури, від 2001 — в окремому приміщен­ні. Від 2003 — сучасна назва. Нині у фондах музею — близько 6 тисяч одиниць зберіга­н­ня. Тематичні роз­діли: «Археологія, пра­історія, трипільська культура» (зал № 1); «Наш край від далекого минулого до 1849» (№ 2, 3); «Карлівський маєток 1849–1917» (№ 3); «Карлівщина від 1917 до 1941» (№ 4); «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни» (№ 5); «Післявоєн­на від­будова» (№ 6); «Сучасна Карлівщина» (№ 7); «Природа рідного краю» (№ 8); «Писанки заслуженого майстра народної творчості України І. Ніколаєвського» (№ 9). Тут зберігаються знаря­д­дя праці первісної людини, залишки посуду різних епох, уламок бивня та зуби мамонта, предмети побуту та чоловічий і жіночий одяг 19 — початку 20 ст., матеріали та особисті речі видатних уродженців Карлівки та ра­йону, жителів, які воювали на фронтах 2-ї світової війни, брали участь у воєн­них діях на території Афгані­стану, вироби вишивальниць Т. Смородінової, Л. Басанської, В. Мудренко, майстра лозоплеті­н­ня В. Соколика. Функціонує ви­ставка «Ми звинувачуємо. Голодомор 1932–33». Створено діорами «Організація колго­спів. Колективізація на селі» (художник О. Журбій, скульптор М. Коган) та «Спалене село» (художник В. Геращенко; обидві подаровані Полтавським крає­знавчим музеєм). Директор — Т. Голуб (від 2002).