Каро Єхезкіль

КА́РО Єхезкіль (1844, м. Пнєви, нині Великопольс. воєводства, Польща — 28. 12. 1915, Відень, перепохов. 1918 у Львові) — релігійний та громадський діяч. Закін. гімназію у Бидгощі (нині Куяв.-Помор. воєводство). Навч. у м. Бреслау (нині Вроцлав Нижньосілез. воєводства, обидва — Польща) в євр. теол. семінарії, одночасно студіював філософію та орієнталістику в Університеті. Здобув ступ. д-ра філософії в Гайдельбер. університеті (Німеччина). Викладав релігію у м. Лодзь (Польща). Рабин громад м. Діршау (нині Тчев) і Мева (обидва нині Помор. воєводства, Польща), від 1878 — м. Ерфурт (Німеччина), від 1882 — Пльзен (нині Чехія), від 1891 — Львів. Взяв активну участь у публіч. дискусії, що стосувалася звинувачень, висунутих євреям у ритуал. вбивствах. Був одним із організаторів Б-ки євр. громади Львова (1901), очолював від 1906 кураторію опіки над нею. Автор праці «Geschichte der Juden in Lemberg von den ältesten Zeiten bis zur ersten Teuling Polens im J. 1792 aus Chroniken und Archiv-Quellen bearbeitet» («Історія євреїв у Львові від найдавніших часів до першого поділу Польщі в 1792 з хронік та архівних досліджень», Краків, 1894).

Завантажити статтю