«КАРПАТНАФТОХІ́М» — провід­не під­приємство нафтохімічної галузі промисловості України. Роз­ташоване у м. Калуш Івано-Франківської області. Свою історію веде від 1867, коли створено акціонерне товариство з екс­плуатації калійних родовищ. Єдиною продукцією тривалий час був природний каїніт, а після будівництва фабрики з пере­робки калійних руд роз­почато випуск хлористого калію, сульфату калію, кухон­ної солі. 1939 під­приємство пере­йменовано у калійний комбінат. 1959 роз­почато будівництво хіміко-металургійного комбінату, який (після обʼ­єд­на­н­ня 1967 з калійним комбінатом) уведено в дію 1968 як Калуський хіміко-металургійний комбінат. До його складу вві­йшли 12 заводів, а основна діяльність спрямовано на виробництво калійних добрив, магнію та глибоку пере­робку вуглеводневої сировини. 1975 комбінат пере­йменовано у виробниче обʼ­єд­на­н­ня «Хлорвініл». Тут уведено в дію перше в СРСР виробництво аеросилу, а на Домбровському карʼєрі вперше у світовій практиці здійснено роз­робку калійних солей від­критим способом. По­етапно введено в екс­плуатацію виробництва соди каустичної діафрагмовим методом (потужність 65 тис. тонн щороку), вінілхлориду, олефінів з виробництвом етилену (обидва — по 250 тис. тонн щороку). Серед основних виробництв «Хлорвінілу» — гірничо-рудне, комплекс хімічних фабрик з випуску мінеральних добрив, магнієвий завод, отрутохімікату цинебу тощо. Виробниче обʼ­єд­на­н­ня випускало понад 30 видів продукції. У 15-тисячному колективі працювало чимало новаторів та пере­довиків виробництва. Так, за комплекс робіт з виготовле­н­ня і впровадже­н­ня корозійно­стійкого обладна­н­ня і трубо­проводів великих діаметрів з титану та його сплавів, виконаних спільно з науковцями низки ін­ститутів країни, директор обʼ­єд­на­н­ня А. Кондратенка, його за­ступник В. Шрама, головний механік С. Вовка, начальник цеху Є. Матійчука та електрозварювальника В. Свириду нагороджено Державною премією УРСР у галузі науки і техніки (1976). 1991 виробниче обʼ­єд­на­н­ня пере­йменовано у концерн «Хлорвініл», 1996 — у від­критому акціонерному товаристві «Оріана», до складу якого вві­йшли заводи хлористого вінілу та калійних добрив, магнієвий, олефіновий, «Фітон», «Діанат», «Технопласт», «Техмаш», «Вінісін», фірма «Аверс» (виготовле­н­ня будівельних матеріалів) і тепло­електроцентраль. 1991–1996 здійснено рекон­струкцію виробництва вінілхлориду зі збільше­н­ням потужності до 370 тис. тонн щороку, а 1997 уведено в дію виробництво поліетилену потужністю 100 тис. тонн щороку. Основні видами продукції були аеросил, антисептик «Амбізоль-1С», аргон високої чистоти, бензол нафтовий, вініл хлористий технічний, смола та рідкі продукти піролізу, кислота соляна, натрій хлористий, хлор рідкий, плівка поліетиленова, товари народного вжитку. 2000 на базі нафтохімічного комплексу від­критого акціонерного товариства «Оріана», на під­приємствах якого працювали 6,5 тис. осіб, за участі інвестора компанії «ЛУКОЙЛ-Нафтохім» створено закритого акціонерного товариства «ЛУКОР». 2001 у його структуру введено майновий комплекс виробництва хлору і каустичної соди. 2004 утворено товариство з обмеженою від­повід­альністю «Карпатнафтохім», засновники якого стали закритого акціонерного товариства «ЛУКОР» і компанія «LUKOIL Chemical B.V.» (Амстердам). Не­вдовзі компанією «ЛУКОЙЛ» прийнято і затверджено нову інвестиційну про­граму на 2004–2010 на суму близько 500 млн дол. США, де перед­бачено реалізацію таких проєктів: будівництво установки гідрува­н­ня фракцій С/4–С/5 (уведена в дію 2005 потужністю 90,7 тис. тонн щороку, що зекономило сировину в процесі піролізу, використовуючи побічний продукт у виробництві основних продуктів — етилену і пропілену); рекон­струкція виробництва хлору і каустичної соди (2006–2010 збудоване під­приємство з виробництва хлору і каустичної соди із впровадже­н­ням мем­бран­ної технології потужністю 200 тис. тонн каустичної соди і 180 тис. тонн хлору щороку); спорудже­н­ня установки полівінілхлориду суспензійного (збудована і введена в екс­плуатацію впродовж 2007–2011 потужністю 300 тис. тонн щороку). У звʼязку із від­сутністю попиту на основну продукцію на світовому ринку восени 2008 «К.» зупинив свої основні виробництва. Однак рекон­струкція під­приємства та будівництво нових виробництв тривали, зокрема 2008–2010 російська нафтова компанія «ЛУКОЙЛ» інвестувала у «К.» близько 400 млн дол. США. У квітні 2010 «К.» роз­почав виводити із консервації виробництво етилену, поліетилену, вінілхлориду, а також пусконалагоджувальні роботи на новому виробництві хлору і каустичної соди мем­бран­ним методом. Улітку 2010 під­приємство повністю поновило свою роботу. «К.» приділяє значну увагу задоволен­ню соціальних потреб працівників та їхніх сімей, на що 2001–2008 спрямовано понад 25 млн грн. Надає благодійну допомогу закладам культури, освіти, релігії, право­охорон­ним органам міста. Так, на­приклад, 2009 профінансовано будівництво православної церкви; при­дбано медичне обладна­н­ня для міської поліклініки, а також обладна­н­ня для систем під­силе­н­ня акустичного звуку та крісла для актового залу політехнічного коледжу, компʼютерну техніку для гімназії тощо. Кількість працівників (2011) — 2342 особи. Генеральний директор — С. Чмихалов (від 2000).