КАРПАЧО́В Юрій Андрі­йович (16. 04. 1934, м. Новосибірськ, РФ) — фахівець у галузі аерокосмічних технологій. Доктор технічних наук (1987), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Закінчив кон­структорський факультет Ленін­градського кораблебудівного ін­ституту (нині Санкт-Петербург; 1958). Від­тоді про­йшов шлях від інженера-дослідника до головного кон­структора систем керува­н­ня ракетно-космічною технікою Київського заводу автоматики; 1980–86 — у про­блемній лабораторії КБ «Електро­приладобудува­н­ня» при Ін­ститутах математики й кібернетики АН УРСР (Київ); водночас від 1983 — у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний ін­ститут»: від 1986 — завідувач лабораторії СКБ «Ритм», від 1989 — професор кафедри теоретичної механіки, від 1990 — завідувач від­ділу Між­ві­домчого науково-дослідного ін­ституту про­блем механіки «Ритм» при Університеті. Наукові дослідже­н­ня присвячені пита­н­ням навігації та керува­н­ня літальними апаратами, робототехніки. За­пропонував теорію електромаховичного керува­н­ня орієнтацією космічних апаратів горизонтального зондува­н­ня поверх­ні Землі; теорію інфранизькочастотного вивішува­н­ня великих космічних кон­струкцій змін­ної конфігурації. Науковий керівник і головний кон­структор низки автоматизованих ди­станційно керованих мобільних комплексів для викона­н­ня різних робіт на обʼєкті «Укри­т­тя» ЧАЕС.