Карпека Олександр Данилович

Визначення і загальна характеристика

КАРПЕ́КА Олександр Данилович (14(26). 03. 1894, маєток Ловра побл. с. Янівка Глухів. пов. Черніг. губ., нині с. Первомайське Глухів. р-ну Сум. обл. — 13. 12. 1918, Київ) — авіакон­структор, військовий льотчик. Учасник 1-ї світової війни. На поч. 1900-х рр. разом із родиною пере­їхав до Києва. 1908 вступив до авіац. гуртка при Київ. політех. ін­ституті, 1909 його літаюча модель аероплана від­значена сріб. кубком на міських змага­н­нях. 1909–11 збудував 10 моделей літаків. Від квітня 1910 — дійс. чл. Київ. товариства повітроплава­н­ня (КТП), у січні 1911 — пере­можець змагань літаючих моделей на Першій повітроплав. ви­ставці КТП. Працював у комісії з організації від­ділу повітроплава­н­ня на Всерос. пром. ви­ставці (Київ, 1913). У 1911–13 в Києві збудував 4 літаки, які мали нові оригін. елементи порівняно з ін. київ. авіакон­структорами, хоча й копіювали літаки кон­струкції І. Сікорського. Їх ви­пробовували ві­домі льотчики П. Нестеров, С. Громов та ін. На біплані «Карпека-1» (весна–літо 1911) уперше за­стосовано штурвальне упр. елеронами та кермом висоти. Пізніше був модерніз. у біплани «Карпека-1 біс» та «Карпека-2». У 1913 збудував двоміс. біплан «Карпека-3», на якому літали багато киян-аматорів авіації. 1912 на Сирец. скаковому полі в Києві від­крито Першу Київ. авіац. майстерню К., де будували одночасно кілька літаків різних кон­струкцій. Загалом літаки К. за своєю кон­струкцією та викона­н­ням були досконалими, але їх почали будувати пізніше, ніж подібні літаки І. Сікорського, і тому вони не посіли належ. місця у вітчизн. літакобудуван­ні. Після закінче­н­ня Київ. приват. гімназії В. Науменка (1912), навч. на фіз.-мат. факультеті Університету св. Володимира у Києві та у С.-Петербур. політех. ін­ституті (1913–14; залишив у звʼязку з поч. 1-ї світової війни), Київ. піхот. військ. училищі (1915). У грудні 1915–липні 1916 навч. у Гатчин. військ. авіац. школі побл. Петро­града (нині С.-Петербург), потім від­рядж. до Окремого авіазагону мор. фортеці у м. Ревель (нині Тал­лінн), від липня 1917 — військ. льотчик 4-го авіазагону винищувачів на Румун. фронті. Під час служби на апаратах різних систем («Ньюпор», «Кодрон», «Моран Парасоль») налітав 122 год. На­прикінці 1917 закін. Качин. військ. авіац. школу побл. Севастополя. 1918 повернувся до Києва для заверше­н­ня вищої освіти. Помер від тифу.

Літ.: Карацуба С. І. Олександр Данилович Карпека (з історії Київської школи авіації) // Нариси з історії природо­знавства і техніки. 1970. Вип. 12; Шавров В. Б. История кон­струкций самолетов в СССР до 1938 г. 3-е изд. Москва, 1985; Савин В. С. Авиация в Украине: Очерки истории. Х., 1995; Моисеев В. А. Контакт, Ваше сиятельство!: Очерки. К., 2000.

В. В. Татарчук

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю