КА́РПЕЛЕС Ґу­став (Karpeles Gustav; 11. 11. 1848, с. Айвановіц, Моравія, нині м. Івановіце-на-Гане, Чехія — 21. 07. 1909, м. Бад-Наугайм, Німеч­чина) — німецький літературо­знавець, журналіст. Студіював філософію, літературо­знавство в Університеті м. Бреслау (нині Вроцлав, Польща). 1869 захистив докторську дисертацію про творчість Г. Гайне. 1871–72 видавав у Берліні літературно-мистецький журнал «Auf der Höhe», з редакцією якого налагодив контакти І. Франко. Головний редактор газети «Breslauer Nachrichten» (1873–77). Спільно із Ф. Шпільгаґеном 1878–83 редагував журнал «Westermanns Monatshefte». Літературно-наукову діяльність роз­почав на­прикінці 1860-х років. Автор студій про Г. Гайне, Л. Берне, М. Ленау, Й. Ґете, Ф. Шпільгаґена. У праці «Allgemeine Geschichte der Literatur von ihren Anfängen bis auf die Gegenwart» («Загальна історія літератур від початків до сучасності», Берлін, 1891, т. 1; 1900, т. 2) уперше в західноєвропейському літературо­знавстві виділив українську літературу як систему. У роз­ділі «Kleinrussen» («Малороси», т. 2) подав огляд творчості 23-х українських авторів, зокрема І. Котляревського, Г. Квітки-Основʼяненка, Т. Шевченка, в особі якого вбачав борця за свободу українського народу, провід­ника, провісника нового життя, пророка. К. стверджував, що у творах Т. Шевченка від­дзеркалено поетичну світобудову українського народу. Уперше опублікував в енциклопедичному ви­дан­ні порт­рет Кобзаря.