Карпенки
Визначення і загальна характеристика
КАРПЕ́НКИ — рід гончарів. Уродженці с. Поставмуки Лохвиц. пов., нині Чорнухин. р-ну Полтав. обл.; померли там само. Спеціалізувалися на виготовленні полив’яних мисок («приставна» з двома вухами на 3 л, «тройникова» на 1,5 л, «четверикова» на 0,9–1 л, «п’ятерикова» на 0,5 л), оздоблювали традиц. візерунками («квітка», «опускання», «опускана мальовка», «колоски», «смужка»), малювали білою, червоною і чорно-брунат. барвами глини, використовували техніки ріжкування і фляндрування. Виробляли також тикви, глечики, макітри, форми для пасок.
Давид належав до замож. господарів, наймав гончарів, виготовляв полив’яні миски й ужитк. посуд. Його син
Йосип був учасником Всесвіт. виставки у Парижі (срібна медаль, 1900). Сини Йосипа —
Петро (1863? — 1943),
Сергій (1866? — 1936),
Микола (? — 1914, за ін. даними — 1917) і
Дмитро (1877? — 1917). Окрім мисок, Петро виготовляв горщики; його сини —
Федір (01. 03. 1904 — 26. 03. 1970) та
Іван (09. 03. 1911 — 10. 03. 1944, с. Купіль Волочис. р-ну Хмельн. обл.); останній вчився ремеслу в батька, з яким возив вироби на продаж, працював у колгоспі. Діти Сергія —
Мусій (1881/85 — 1941/45),
Лука (1905 — 1993),
Андрій (? — 1941, за ін. даними — 1945) та
Яків (1916, за ін. даними — 1925 — 1941/45). Лука брав участь у 2-й світ. війні. Ремеслу вчився у батька, працював у колгоспі. Інші гілки роду К.:
Давид із сином
Лукою (1889 — 1964), учасник 1-ї світової війни, працював у колгоспі; гончарював від 18-ти р., продавав посуд на базарах;
Олексій із сином
Харитоном (1891 — 1968), гончарюванням займався до кін. 1920-х рр., працював головою колгоспу, в повоєнні роки — чл. правління в колгоспі;
Ларивон (? — 1920-і рр.) із сином
Павлом (14. 01. 1900 — 11. 04. 1991), який вчився ремеслу в старшого брата
Сергія (загинув під час 1-ї світової війни), працював у колгоспі, учасник 2-ї світової війни, миски й посуд виробляв до серед. 1950-х рр.
Рекомендована література
Завантажити статтю
