Калоджеро Франческо

КАЛО́ДЖЕРО Франческо (Calogero Francesco; 06. 02. 1935, м. Ф’єзоле, Італія) — італійський фізик. Іноз. чл. НАНУ (1994). Закін. Рим. університет (1958), де відтоді й працює: від 1976 — проф. теор. фізики. Отримав розв’язок одномір. квант. задачі про рух багатьох тіл з парними потенціалами, що обернено пропорційні квадрату відстані між частинками (модель К.-Мозера); увів класичну інтегровну багаточастинк. модель з еліптич. парними потенціалами та встановив її інтегровність за допомогою методу Лакса (для отримання цього результату розробив метод функціонал. рівнянь, який широко використовують для дослідж. інтегров. багаточастинк. моделей); запропонував новий заг. метод відшукання та дослідж. інтегров. неліній. рівнянь у частк. похідних (РЧП), подав спектрал. інтерпретацію перетворень Беклунда, знайшов кілька нових інтегров. неліній. РЧП і сформулював необхідні умови для інтегровності неліній. РЧП, розробив техніку багатомасштаб. редукції для дослідж. диференц. рівнянь, на основі яких запропонував пояснення існування деяких інтегров. неліній. РЧП та їх широке застосування. Тривалий час співпрацював із науковцями Інституту математики НАНУ та Інституту теор. фізики НАНУ (обидва — Київ). Учений секр. (1990–93), голова (1993–96) Комісії з матем. фізики Міжнар. союзу чистої та приклад. фізики. Був ген. секр. Пагуош. руху (1989–97), який відзнач. 1995 Нобелів. премією миру, та головою Пагуош. ради (1997–2002). Автор низки публікацій і книг з питань науки та суспільства.

Завантажити статтю