Кальченко Никифор Тимофійович

КА́ЛЬЧЕНКО Никифор Тимофійович (27. 01(09. 02). 1906, с. Кошманівка, нині Машів. р-ну Полтав. обл. — 14. 05. 1989, Київ) — партійний і радянський діяч. Батько Галини та Володимира, дід Микити Кальченків. Генерал-лейтенант (1944). Герой Соц. Праці (1976). Державні нагороди СРСР. Закін. Полтав. с.-г. інститут (1928). Відтоді працював агрономом; 1930–38 — на керів. посадах на підприємствах АПК Полтав. та Харків. обл.; від 1938 — голова Одес. облвиконкому; 1941–45 — чл. військ. рад низки армій, а також Воронез. і 1-го Укр. фронтів. Від 1946 — міністр тех. культур УРСР; від 1947 — міністр радгоспів УРСР; від 1950 — міністр с. господарства УРСР; 1952–54 і від 1962 — 1-й заступник голови, 1954–61 — голова РМ УРСР; одночасно 1962–65 — міністр виробництва та заготівель с.-г. продуктів УРСР. Член ЦК КПРС (1956–66), політбюро ЦК КПУ (1966–76). Від 1976 — персон. пенсіонер союз. значення. Депутат ВР СРСР 1 і 3–9 скликань.

Рекомендована література

1. Никифор Тимофійович Кальченко: Некролог // Рад. Україна. 1989, 16 трав.;
   Google Scholar Internet
2. Уряди України у ХХ ст.: Наук.-документал. вид. К., 2001.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю