КАВРА́ЙСЬКИЙ Володимир Володимирович (Каврайский Владимир Владимирович; 10(22). 04. 1884, с. Жеребятниково, нині Ульянов. обл., РФ — 26. 02. 1954, Ленін­град, нині С.-Петербург) — російський астроном, геодезист і карто­граф. Доктор фізико-математичних наук (1934), професор (1935). Державні нагороди СРСР. Навч. у Моск. університеті (від 1903), закін. Харків. університет (1916). Учителював у Саратов. губ. (Росія, 1905–06), викладав у Саратов. ремісн. училищі (1906–08), на Вищих жін. курсах у Харкові (1908–15), водночас у Харків. жін. мед. училищі (1910–16); працював у Астрон. обсерваторії Харків. університету (1915–16); від 1921 — у Військ.-мор. академії (Ленін­град): 1935–48 — нач. каф. геодезії та астрономії. За сумісн. 1922–39 — викладач Ленінгр. гірн. ін­ституту; 1930–33 — науковий спів­робітник, кер. групи матем. карто­графії Держ. ін­ституту геодезії та карто­графії (Ленін­град). Наукові дослідже­н­ня у галузі матем. карто­графії та астрометрії. Роз­робив метод ви­значе­н­ня часу й широти (спосіб К.) для викона­н­ня точних астрон. спо­стережень у високих широтах. Сконструював пеленгатор і нахиломір (Сталін. премія 1952).