Ісакович Ісак-Миколай

ІСАКО́ВИЧ Ісак-Миколай (06. 12. 1824, містечко Лисець, нині смт Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. — 29. 04. 1901, Львів) — церковний діяч Вірменської Апостольської Церкви. Таємний радник (1890). Від 1844 навч. у Львів. римо-катол. духов. семінарії та на теол. факультеті Львів. університету. 13 липня 1848 з рук архієпископа С. Стефановича прийняв ієрей. свячення, признач. вікарієм парафіял. костелу у Тисмениці. Від 1849 — вікарій Станіслав. вірм. парафії (нині Івано-Франківськ), від 1861 — капелан у м. Сучава (нині Румунія), від 1865 — парох костелу в Станіславові, від 1877 — Станіслав. декан, від 1882 — архієпископ Львівський. Виступав з полем. статтями й промовами на захист вірм.-катол. обряду, намагався бути посередником у конфліктах між УГКЦ і РКЦ. Почес. д-р Яґеллон. університету (Краків, 1898). Ім’ям І. була названа одна з вулиць Львова (1905–39).

Завантажити статтю