Іваньо Іван Васильович
ІВАНЬО́ Іван Васильович (18. 06. 1931, с. Дунковиця, нині Iршав. р-ну Закарп. обл. — 14. 10. 1982, Київ) — фiлософ, лiтературознавець. Канд. фiлос. н. (1967). Закiн. Ужгород. університет (1955). Працював у Києві: від 1959 — ред. видавництва «Наукова думка»; від 1963 — в Iн-тi фiлософiї АН УРСР: від 1970 — старший науковий співробітник відділу історії філос. та соціол. думки на Україні. Досліджував естетику й фiлософію бароко, творчість М. Довгалевського та Г. Сковороди, естет. концепцiю О. Потебнi. Брав участь у підготовці двотом. вид. творiв Г. Сковороди (К., 1961; Москва, 1973) та кн. «А. А. Потебня: Эстетика и этика» (Москва, 1975), упорядник однотом. вид. його творiв (К., 1983).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Специфiка мистецтва: Iстор.-естет. нарис. К., 1970; Філософія Григорія Сковороди. К., 1972 (співавтор); Очерк развития эстетической мысли Украины. Москва, 1981; Философская мысль в Киеве: Истор.-филос. очерк. К., 1982 (співавтор); Фiлософiя i стиль мислення Г. Сковороди. К., 1983.
Рекомендована література
- Бесараб В. Серце, зупинене в дорозі: [До 60-річчя І. Іваньо] // Карпат. край. 1991, 25 черв.;
- Хланта І. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Біобібліогр. покажч. Уж., 1995.
Завантажити статтю
Людина 
