Зубар Михайло Іванович

ЗУ́БАР Михайло Іванович (справж. — Зубарев; 09. 03. 1907, с. Рубіжне, нині Вовчан. р-ну Харків. обл. — 06. 01. 1992, Харків) — мистецтвознавець і графік. Член АРМУ (1929–32), СХУ (1939). Закін. Харків. худож. інститут (1930; викл. В. Єрмилов, О. Маренко, І. Падалка). Працював у Харкові: 1932–34 — науковий співробітник Інституту матеріал. культури; у худож. інституті (1932–48 з перервою, 1957–79): заст. дир., завідувач кафедри історії мистецтв; водночас 1933–35 — ред. видавництва «Мистецтво»; 1934–35 — старший науковий співробітник Галереї картин Т. Шевченка; 1935–41 — в Інституті інж. комунал. будівництва; 1955 — викладач худож. училища. Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1927. Автор ст. «Виставка сучасної графіки» // «ЧШ», 1929, № 7; «Художник П. Д. Мартинович (До виставки його творів у Музеї укр. мистецтва)» // Там само, 1930, № 4; монографії «Василь Касіян. Народний художник СРСР» (К., 1946); уклав альбом «В. Касіян. На Заході» (Х., 1931). Серед творів — лінорити «Революційний патруль» (1920-і рр.), «Міський краєвид» (1924). Окремі роботи зберігаються у Харків. ХМ.

Рекомендована література

1. Соколюк Л. Д. Хто він: Михайло Зубар? // Народознавчі зошити. Л., 2004. № 3–4;
   Google Scholar Internet
2. Її ж. Становлення графічного дизайну в Харкові (Майстерня В. Д. Єрмілова) // Вісн. Харків. держ. академії дизайну і мистецтв. 2006. № 11.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю