Зайцев Кирило Йосипович
ЗА́ЙЦЕВ Кирило Йосипович (28. 03 (09. 04). 1887, С.-Петербург — 26. 11. 1975, м. Джорданвілл, шт. Нью-Йорк, США) — церковний діяч РПЦ за кордоном, богослов. Закін. екон. відділ. С.-Петербур. політех. інституту (1912), де був залиш. для підготовки до професор. звання. Після більшов. перевороту 1917 приєднався до армії генерала П. Врангеля. 1920 емігрував, працював приват-доцент Рос. юрид. ф-ту, проф. Рос. інституту с.-г. кооперації у Празі. Від 1928 — у Парижі, де редагував г. «Возрождение» та «Россия и славянский мир», брав участь у діяльності спілки «Єдність», організов. на противагу тим білорус. та укр. емігрантам, які намагалися розділити закордонні наук. кола за нац. ознакою. 1935–36 — ректор Харбін. пед. інституту, 1936–38 — проф. політ. економіки Харбін. університету. 28 серпня 1945 єпископом Іоаном (Максимовичем) рукопоклад. на священика. 1949 виїхав до США. 31 грудня того ж року прийняв чернечий постриг з ім’ям Костянтин. Від 1950 — проф. пастир. богослов’я і рос. літ-ри у семінарії Свято-Троїц. монастиря (Джорданвілл), ред. ж. «Православная Русь». 1954 возвед. у сан архімандрита. Наукові дослідження: адм. право, рос. історія, література й культура, богослов’я. В еміграції різко виступав проти Моск. патріархії, засуджував надмірну свободу Заходу, що, на його думку, незворотно веде до служіння Антихристу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Лекции по административному праву, читанные на Русском юридическом факультете в 1922–1923 учебном году. Прага, 1923; Киевская Русь. Харбин, 1942; Православный человек. Мюнхен, 1950; Пастырское богословие: В 2 т. Джорданвилль, 1960–61; Москва, 2002; Лекции по истории русской словесности: В 2 т. Джорданвилль, 1967–68; Чудо Русской истории. Джорданвилль, 1970; Москва, 2000.