Енберґ Фрідріх-Оскар Іванович
Е́НБЕРҐ Фрідріх-Оскар Іванович (19(31). 07. 1859, Ліфлянд. губ. — 12. 10. 1937, м. Ялта, нині АР Крим) — військовий інженер. Навч. у 1-му Павлів. військ. училищі (1878–81), закін. Михайлів. артилер. училище (1882), Микол. інж. академію (1889; усі — С.-Петербург). Від 1890 — на військ. службі в Севастополі. 1911 отримав звання генерал-майора і був призначений нач. інж. та буд. служби Севастоп. фортеці. Від 1917 — пом. нач. Військ.-окруж. упр. з квартирування військ Мінського військ. округу. 1918–24 перебував на різних посадах у Червоній армії: від 1921 — нач. інженерів Крим. сектору Севастоп. укріпрайону та Севастоп. фортеці. 1924 на деякий час заарешт., у тому ж році переїхав у Ялту. Один із засн. Упр. з боротьби зі зсувами, в яко- му до 1929 працював гол. інж. (звільнений під час чергової «парт. чистки»), 1929–37 — проектувальником. Брав участь у буд-ві берег. батерей, міських водопроводів, будинку Інж. управління в Севастополі. Під його керівництвом і за безпосеред. участі зведено практично всі пам’ятники монум. комплексу героям 1-ї оборони Севастополя. Він розробив проекти мемор. стіни по лінії укріплень 1-ї оборони на Корабельній стороні Севастополя, скверів на 1-му, 2-му та 5-му бастіонах, пам’ятників Волинському редуту, люнету Бєлкіна, Камчатському люнету, доопрацював проект пам’ятника героям 3-го бастіону. Спільно зі скульптором А.-Г. Адамсоном і арх. В. Фельдманом спроектував пам’ятник Затопленим кораблям (1904). Класич. символом Севастополя є споруджений Е. будинок панорами Ф. Рубо «Оборона Севастополя 1854–55» (відкрито 1905; у 1941–42 пошкоджено; відновлено 1954). Дотримувався стильових форм неокласицизму та неоампіру.
Рекомендована література
- Шавшин В. Г. Каменная летопись Севастополя. Св., 2003;
- Голикова Л. В. Военный инженер Ф.-О. И. Энберг: К 135-летию со дня рожд. // Истор. наследие Крыма. 2004. № 6–7.