Екзогенні процеси

Визначення і загальна характеристика

ЕКЗОГЕ́Н­НІ ПРОЦЕ́СИ — геологічні процеси, що від­буваються на поверх­ні Землі та у верх­ній частині літо­сфери. Протилежне — ендоген­ні процеси. Джерелом енергії Е. п. є сонячне тепло, сила тяжі­н­ня й жит­тєдіяльність організмів. Від­буваються під впливом процесів вивітрюва­н­ня, денудації, абразії, ерозії, абляції, екзарації. Роз­різняють вивітрюва­н­ня фіз. (від зміни т-ри), хім. (від газів і солей, роз­чинених у воді) та за допомогою живих організмів, які виділяють гумінові та карбонатні кислоти. Процеси денудації спрямовані на нівелюва­н­ня нерівностей рельєфу, пере­несе­н­ня продуктів руйнува­н­ня вбік моря та їх акумуляцію у водному середовищі, де вони під впливом процесів гідратації, оксидації, від­новле­н­ня тощо утворюють нові осадові породи. З Е. п. повʼязані родовища бокситів, каолінів, заліз. і нікелевих руд, сірки, роз­сипищ важких мінералів (ільменіту, рутилу, циркону та ін.), коштов. камі­н­ня, золота, покладів торфу, бурого та камʼяного вугі­л­ля. Україна належить до регіонів зі склад. структурно-геол. і сейсмотектоніч. становищем, що зумовлює роз­виток різноманіт. геол. Е. п. Вони негативно впливають на без­пеку існуючих, а також ускладнюють інж.-геол. умови будівництва нових пром. і житл. обʼєктів. У Волин., Рівнен., Терноп., Донец., Луган., Микол. обл. характерна значна ураженість процесами карсто­утворе­н­ня; у Закарп., Івано-Фр., Чернів., Одес., Дні­проп. обл. на освоєних схил. площах поширені зсуви; в Івано-Фр., Закарп. обл. й АР Крим, пере­важно у низькогірʼї, — селі. На 42 % пл. лесових ґрунтів (складають 65 % тер. України) виявлено просадочність. На Поліс­сі у звʼязку з багаторіч. природ. високим стоя­н­ням рівня ґрунт. вод та у пд. регіонах унаслідок зрошува­н­ня роз­винуті процеси під­топле­н­ня. На найбільших в Україні водо­сховищах Дні­пров. каскаду, довж. берег. лінії яких пере­вищує 3 тис. км, спо­стерігається най­інтенсивніше пере­творе­н­ня берегів; на Чорномор. й Азов. узбереж­жі — активізація абразії, швидкість якої досягає 1м/рік (Одеса). Яружна, а також площин­на ерозії досягли знач. мас­штабів у Донец., Луган. і Одес. обл. У степ. областях України від­буваються пилові бурі. Загалом в Україні спо­стерігається стійка тенденція пере­важно техноген. активізації геол. Е. п. У АР Крим, Одес. обл. й Приазовʼї фахівцями від­мічено техноген­ну активізацію абразив. зруйнува­н­ня мор. узбереж­жя. Від­бувається погірше­н­ня інж.-геол. умов у зонах впливу під­пор Дні­пров. водо­сховищ (у радіусі 50–100 км), гірн. робіт у Донбасі та Пере­дкарпат­ті, пром.-міських агломерацій АР Крим, Придні­провʼя. У Карпат. регіоні швидкість роз­витку зсувів і карстів, зумовлених техноген. активізацією, пере­вищує природні показники. Сучасні геол. Е. п. значно знижують сейсмічну стійкість.

Літ.: Бондарчук В. Г. Курс загальної геології. К., 1947; Рухин Л. Б. Основы литологии. Ленин­град; Москва, 1953; Славин В. И., Ясаманов Н. А. Методы палеогео­графических ис­следований. Москва, 1982; Геологія і корисні копалини України: Атлас. К., 2001.

Д. Є. Макаренко, Л. С. Галецький

Завантажити статтю