ДЯКО́В Абрам Борисович (30. 12. 1904 (12. 01. 1905), Севастополь — 1941, за ін. даними — 1942, побл. Москви) — піаніст і педагог. Дипломант Між­нар. конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена (Варшава, 1932), бронз. медаль Між­нар. конкурсу скрипалів ім. Е. Ізаї (Брюс­сель; акомпаніатор). Закін. Моск. консерваторію (1928; викл. К. Ігумнов, К. Кіпп), де й працював: 1934–41 вів кл. камер. ансамблю, 1937–40 — за­ступник директора з навч. частини, від 1939 — проф. 1936 під час ви­ступів концерт. бригади, яку організував і очолював, записав пісні народів Заполярʼя. Про це Д. роз­повід­ає у ст. «Арктический рейс бригады Московской консерватории» // «Сов. музыка», 1937, № 1. Ви­ступав у ансамблі з М. Полякіним, Е. Фейєрманом, Е. Майнарди, Д. Ой­страхом, Е. Гілельсом. У репертуарі — твори П. Чайковського, Ф. Шуберта, Ф. Шопена. У Моск. консерваторії встановлено мемор. дошку Д., 2005 випущено компакт-диск з його записами.