Крлежа Мірослав

КРЛЕ́ЖА Мірослав (Krleža Miroslav; 07. 07. 1893, Заґреб — 29. 12. 1981, там само) — хорватський письмен­ник, публіцист, громадський діяч. Член Югослав. АН і мистецтв (1947). Навч. у Військ. академії у Будапешті (1911–13). Під час 1-ї світової війни у складі австро-угор. війська пере­бував у Галичині. Засн. і ред. ж. «Plamen» (1919), «Književ­na republika» (1923–27), «Danas» (1934), «Pečat» (1939–40); дир. Лексикогр. ін­ституту та гол. ред. «Enciklopedija Jugoslavijc» (1950–81; усі — Заґреб).

Друкувався від 1914. Рання екс­пресіоніст. твор­чість забарвл. рев. ідеологією: пʼєси «Kraljevo» (1915), «Kristofor Kolumbo» (1918), «Michelangelo Buonarroti» (1919); поет. зб. «Pjes­me» (1918–19, sv. 1–3), «Lirika» (1919). Роз­чарува­н­ня у рев. ідеалах по­значилося на драмі «Gol­gota» (1922). Антимілітаризму присвяч. драми «Galicija» (1922), «Vučjak» (1923), зб. новел «Hrvats­ki bog Mars» (1922; 1933; укр. пе­­рекл. — К., 1981), «Hiljadu i jedna smrt» (1932). На­прикінці 1920-х рр. К. звернувся до «нової драми» А. Стріндберґа та Г. Ібсена, ство­ривши пʼєси «U agoniji», «Gospo­da Glembajevi» (обидві — 1928), «Leda» (1930). У романі «Povra­tak Filipa Latinovicza» (1932) роз­крито конфлікт художника із су­спільством. У сатир. романі «Ban­ket u Blitvi» (1938–62, kn. 1–3) К. роз­критикував бурж. від­носини й ідеологію тоталітаризму. Зб. поезій «Balade Petrice Kerem­pu­ha» (1936), напис. на кайкав. діа­лекті, продовжила нар.-сміх. тра­дицію. У філос. пʼєсі-фантазії «Aretej» (1959) висвітлено боротьбу з тиранією. Долі кількох хорват. поколінь на тлі політ. життя країни 1910–20-х рр. від­твор. у романі-епопеї «Zastave» (Zagreb, 1963–68, kn. 1–5). Усі тво­ри К. ви­дані у Заґребі, деякі з них українською мовою пере­клали Р. Луб­ківський, С. Панько.

Завантажити статтю