Крлежа Мірослав

КРЛЕ́ЖА Мірослав (Krleža Miroslav; 07. 07. 1893, Заґреб — 29. 12. 1981, там само) — хорватський письменник, публіцист, громадський діяч. Член Югослав. АН і мистецтв (1947). Навч. у Військ. академії у Будапешті (1911–13). Під час 1-ї світової війни у складі австро-угор. війська перебував у Галичині. Засн. і ред. ж. «Plamen» (1919), «Književ­na republika» (1923–27), «Danas» (1934), «Pečat» (1939–40); дир. Лексикогр. інституту та гол. ред. «Enciklopedija Jugoslavijc» (1950–81; усі — Заґреб).

Друкувався від 1914. Рання експресіоніст. твор­чість забарвл. рев. ідеологією: п’єси «Kraljevo» (1915), «Kristofor Kolumbo» (1918), «Michelangelo Buonarroti» (1919); поет. зб. «Pjes­me» (1918–19, sv. 1–3), «Lirika» (1919). Розчарування у рев. ідеалах позначилося на драмі «Gol­gota» (1922). Антимілітаризму присвяч. драми «Galicija» (1922), «Vučjak» (1923), зб. новел «Hrvats­ki bog Mars» (1922; 1933; укр. пе­­рекл. — К., 1981), «Hiljadu i jedna smrt» (1932). Наприкінці 1920-х рр. К. звернувся до «нової драми» А. Стріндберґа та Г. Ібсена, ство­ривши п’єси «U agoniji», «Gospo­da Glembajevi» (обидві — 1928), «Leda» (1930). У романі «Povra­tak Filipa Latinovicza» (1932) розкрито конфлікт художника із суспільством. У сатир. романі «Ban­ket u Blitvi» (1938–62, kn. 1–3) К. розкритикував бурж. відносини й ідеологію тоталітаризму. Зб. поезій «Balade Petrice Kerem­pu­ha» (1936), напис. на кайкав. діа­лекті, продовжила нар.-сміх. тра­дицію. У філос. п’єсі-фантазії «Aretej» (1959) висвітлено боротьбу з тиранією. Долі кількох хорват. поколінь на тлі політ. життя країни 1910–20-х рр. відтвор. у романі-епопеї «Zastave» (Zagreb, 1963–68, kn. 1–5). Усі тво­ри К. видані у Заґребі, деякі з них українською мовою переклали Р. Луб­ківський, С. Панько.

Рекомендована література

1. S. Lasić. Krležologija ili povijest kritičke misli o Miroslavu Krleži. Zagreb, 1989. Kn. 3;
   Google Scholar Internet
2. B. Škvorc. Ironija i roman u Krležinim labirintima. Zagreb, 2003;
   Google Scholar Internet
3. Čuvar i promicatelj književne vrsnoće // Hrvatsko slovo. 2011, 28 listopada.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю