ДМИТРИЧЕ́НКО Микола Федорович (19. 12. 1952, м. Снятин Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — фахівець у галузі триботехніки. Доктор технічних наук (1992), професор (1993), академік НАПНУ (2016). Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Державна премія України в галузі науки і техніки (2005). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Закін. Київ. ін­ститут інж. цивіл. авіації (1976), де й працював від 1981 (нині Нац. авіац. університет): 1991–95 — за­ступник проректора з наукової роботи, 1995–99 — проректор із пер­спектив. роз­витку; 2000–02 — нач. департаменту вищої освіти Міністерства освіти й науки України; від 2002 — ректор, водночас від 2003 — завідувач кафедри виробництва, ремонту та матеріало­знавства Нац. транс­порт. університету (Київ). Досліджує про­блеми тертя і зношува­н­ня у машинах. Брав участь у написан­ні навч. посіб. «Вища освіта і Болонський процес» (К., 2006).