Данилов Семен Петрович

ДАНИ́ЛОВ Семен Петрович (Данилов Семён Петрович; 07(20). 10. 1917, Митахський насліг, нині Якутія, РФ — 27. 11. 1978, м. Якутськ, Якутія, РФ) — якутський письмен­ник і пере­кладач. Брат Софрона Данилова. Державна премія РФ ім. М. Горького (1971). Закін. Якут. пед. ін­ститут (1945), Вищі літ. курси при Літ. ін­ституті у Москві (1957). Учителював, викладав історію якут. літ-ри в Якут. пед. ін­ституті. 1961–78 — голова СП Якутії. Почав друкуватися від 1937. Автор зб. віршів і поем «Мин дойдум» («Моя Батьківщина», 1949), «Аймах дьонум» («Мої рідні», 1954), «Эйэлээх куорат» («Мирне місто», 1958), «Хоһуун таптала» («Коха­н­ня сміливця», 1959), «Доҕор хоһуун сүрэҕэ» («Від­важне серце друга», 1962), «Күн там­маҕа» («Бризки сонця», 1964), «Алаас сулу­стара» («Зірки аласу», 1965), «Хоһоон­нор, поэмалар» («Вірші та поеми», 1967), «Киһи барахсан» («Горда людина», 1968), «Саҥа күн» («Новий день», 1971), «Мин аргы­старым» («Мої супутники», 1975), «Мин Хотугу сулус» («Моя Полярна зірка», 1980) та ін. Д. у яскравих картинах і образах роз­крив красу суворої пн. природи, духов. світ і мрії про щастя рідного народу. У низці творів, торкаючись соц. і морал.-етич. про­блем, вдався до засобів сатири. Багато віршів Д., покладених на музику, стали популяр. піснями. Видав кн. нарисів і пере­кладів зі світ. літ-ри «Ырыаһыт доҕот­тор» («Друзі-поети», 1963). Для дітей написав поет. зб. «Кыраһа суруга» («Листи в порошу», 1955), «Дьол соноро» («Пошуки щастя», 1959), «Сээркээн Сэһэн» («Сееркеен Сесен», 1964), «Муҥхаал­лар мун­ньахтара» («Зі­бра­н­ня пустунів», 1968). Присвятив Україні кілька віршів. Пере­клав поезії Т. Шевченка «Думи мої, думи мої», «Та не дай, Господи, нікому» (обидві опубл. у г. «Кыым» / «Іскра», 1951, 10 берез.), «Не женися на багатій», «Навгороді коло броду…», «І широкую долину», «Утоптала стежечку», «Заросли шляхи тернами», «Молитва» (усі опубл. у зб. вибр. творів Т. Шевченка «Талыл­лыбыт айымньылар», 1951), «Муза», «Пророк». Про життя і творчість Кобзаря роз­повів якут. читачам у ст. «Поэт уонна революционер» // «Кыым», 1961, 10 берез. («Поет і революціонер» // «ЛУ», 1967, 10 жовт.). Пере­клав також окремі твори Лесі Українки, П. Тичини, М. Нагнибіди, Л. Дмитерка, П. Дорошка, А. Малишка та ін. (опубл. у кн. «Украина суруйаач­чылара» / «Письмен­ники України», 1954). Якут.-укр. літ. звʼязки простежив у дослідж. «Поет поетові — кунак» («ЛУ», 1967, 10 жовтня). Твори Д. пере­кладено англ., монгол., нім., рос., франц., япон. та ін. мовами. Серед укр. пере­кладачів — П. Дорошко, Л. Горлач, В. Лучук, Ю. Петренко, М. Шаповал. Усі за­значені книги Д. ви­дано в Якутську.

Завантажити статтю