Дворник Юрій Володимирович
ДВО́РНИК Юрій Володимирович (09. 05. 1939, с. Шемишейка Пензен. обл., РФ) — графік і скульптор. Член НСХУ (1990). Закін. Дрогоб. пед. інститут (Львів. обл., 1960), Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1971; викл. В. Борисенко, Д. Крвавич, І. Самотос, В. Черкасов). Учителював. 1961–65 — оформлювач у м. Стрий і Львові; 1967–71 — на Львів. експерим. кераміко-скульптур. ф-ці. Від 1971 — у Львів. інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині Львів. АМ): від 1971 — викладач, від 1997 — доцент кафедри рисунка. Учасник обл., всеукр., всесоюз., міжнародних художніх виставок від 1974. Персон. — у Вроцлаві (Польща, 1999). Основні галузі — скульптура, медальєрство. Для творчості характерна динаміка, експресія, широкий спектр тематики. Окремі роботи зберігаються у ДТГ (Москва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії медалей — «Сад» (1973–78); портретні медалі — «Агітатор» (1976), «Чопівець» (1977), «М. де Сервантес Саваедра», «Д. Румі», «Данте», «Діонісій», «К. Рилєєв», «Л. Толстой», «І. Скоропадський», «П. Гехт», «Ф. Ніцше», «М. Гоголь» (1972–99), «Поет і Муза» (1998); композиції — «Непереможний» (1975), «Ікар» (1978), «Нескорений» (1981), «Балеринка» (1994); портрети — «Е. Дога», «В. Висоцький» (обидва — 1994), «Е. Барлах», «І. Малахов» (обидва — 1995), «Студент» (1996); декор. композиції у камені — «Ладо-Живу» (1992), «Піґмаліон» (2000).