Гусятин
ГУСЯ́ТИН — селище міського типу Тернопільської області, райцентр. Знаходиться на р. Збруч (притока Дністра), за 76 км на Пд. Сх. від обл. центру. Залізнична ст. Площа 6,5 км2. Насел. 6731 особа (2001, складає 101,7 % до 1989), переважно українці. Назва зазнала фонет. змін — Всятин, Усятин, Гусятин. Походить, імовірно, від імені чи прізвиська Ус; за ін. версією — від рослини гусятник, яка пошир. у цій місцевості. Перша писемна згадка в істор. документах датована 1431. У 1559 Г. отримав Маґдебур. право, дозвіл проводити 3 ярмарки на рік та щотижневі торги. Від 1574 перебував у власності польс. магнатів. За Андрусів. перемир’ям 1667 залишився у межах кордонів Польщі. 1672–83 — під владою Осман. імперії. Після 1-го поділу Польщі 1772 кордон пройшов по р. Збруч: зх. частина м-ка відійшла до Австрії, сх. — до Рос. імперії. Від 1810 — у складі Рос. імперії, від 1815 — Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Напередодні 1-ї світової війни тут мешкало бл. 6 тис. осіб, діяла прикордонна митниця, працювали пивзавод і гуральня. На поч. листопада 1918 утверджена влада ЗУНР. У квітні–червні 1919 Г. та його околиці були місцем боїв УГА з більшовиками, в липні 1919 — остан. відступал. боїв за Збруч частин УГА з поляками. Від 1920 — у складі відновленої Польщі, від 1939 — УРСР. Жит. зазнали польс. та більшов. репресій. Від 6 липня 1941 до 24 березня 1945 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Смт від 1961. Тут розвідано Новозбручан. родовище мінерал. води типу «Нафтуся», ропи. Гол. підприємства: ВАТ «Гусятин-мехзавод», ТОВ «Весна ЛТД» (виробництво мінерал. води), приватне підприємство «Шик» (виробництво меблів). У Г. — заг.-осв. школа, коледж, муз. школа, дитсадок; Будинок культури, Центр дит. та юнац. творчості, кінотеатр, б-ка; рай. лікарня, поліклініка, водолікарня, 2 санаторії; є готель, відділ. 5-ти банків. Виходить г. «Вісник Надзбруччя». При Гусятин. рай. Будинку культури діють нар. аматорські вокал. ансамбль «Обрій», естрад.-симф. оркестр, ансамбль нар. музики «Галичани», естрад.-джаз. група «Ретро», чол. вокал. ансамбль. Від 2004 проводиться Всеукр. мист. фестиваль молодих виконавців «Пісенні Медобори». Функціонують Гусятинський краєзнавчий музей, філії товариства «Просвіта», Союзу українок. Пам’ятки архітектури: Онуфріїв. церква (2-га пол. 16 ст.; у 17 ст. була перероблена тимчасово на мечеть), костел бернардинців з монастир. келіями (1610), синагога (поч. 17 ст.); збереглися руїни замку поч. 19 cт. Серед археол. пам’яток — урочище Фондова гора, поселення трипіл. культури; природи — Гусятин. відслонення силуру, Гусятин. тополя та Гусятин. вікові липи (усі — місц. значення). У Г. народилися поборник волі і незалежності українського народу Северин та церк. діяч, письменник Дем’ян (брати) Наливайки (16 ст.); д-ри н. фахівець у галузі теорії та історії педагогіки, ректор Терноп. пед. університету В. Кравець, фізик В. Акулов. Встановлено пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, С. Наливайку, Т. Шевченку, першим механізаторам, на честь незалежності укр. держави.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 