ҐЕРИЛЮ́К-КУПЧИ́НСЬКИЙ Петро-Йосафат (24. 09. 1922, Краків — 04. 10. 2007, м. Стебник Дрогоб. р-ну Львів. обл.) — громадський і релігійний діяч. Закін. Ін­ститут Василіян у м. Бучач (нині Терноп. обл., 1938), Школу тропіч. медицини у Бельгії (1942), Станіслав. семінарію (нині Івано-Франківськ, 1945). У 1942, щоб уникнути примус. мобілізації до нім. армії, ви­їхав у Галичину, де був заарешт. і увʼязнений. Звільнений у вересні того ж року за сприя­н­ня митрополита Андрея Шептицького. Через заборону УГКЦ влітку 1945 пішов у під­пі­л­ля, брав участь у випуску та роз­по­всюджен­ні листівок проти її ліквідації. У містах Станіслав, Коломия, Городенка, Косів, Снятин (нині усі — Івано-Фр. обл.) організував станиці для від­правле­н­ня служби Божої. У травні 1946 заарешт., у жовтні 1946 за звинуваче­н­ням у антирад. діяльності засудж. до 10-ти р. увʼязне­н­ня і 5-ти р. по­збавле­н­ня прав. В увʼязнен­ні у грудні 1946 висвячений на диякона. Покара­н­ня від­бував у Лукʼянів. вʼязниці (Київ), у таборах у Кіров. обл. (РФ) і побл. м. Караґанда (Казах­стан). Звільнений у січні 1955, мешкав у Караґанді, працював у лікув. закладах. У грудні 1957 єпис­коп М. Чернецький висвятив його на священика. 1968 повернувся в Україну, де також був медиком. З легалізацією УГКЦ працював у церкві в с. Лисовичі (Стрий. р-ну Львів. обл.). Від 1990 — парох церкви Різдва Матері Божої у м. Стебник.